В об'єктиві Banderstadt ultras
13 квітня 2008
- Ви є молодою ультрас фірмою, як з’явилася ідея створити свою фірму, як ви зібралися, скільки вас є людей?

- Ідея в мене з’явилася давно, але через те, що живу далеко від Львова я не міг зібрати людей. Але все таки на секторі я познайомився з людьми, і ми вирішили створити свою фірму. Зараз нас є 15,5 чоловік.

Похід на футбол це не просто відпочинок, а ми йдемо на стадіон щось зробити. Ми беремо на себе відповідальність за прапори, транспаранти, банери. Сьогодні ми прийшли на стадіон за п’ять годин до початку матчу, щоб все підготувати. Ми перші приходимо на стадіон і останні йдемо.

- Звідки беруться гроші на банера, розтяжки?

- Все робиться за власний кошт, ніякої підтримки зі сторони клуба немає. На данний момент всі угрупування так само живуть за власний кошт, ми тримаємо контакт між собою і узгоджуємо всі питання по змісту банерів, купівлі піротехніки: димових шашек, гранат, взривпакетів, гранатометів та фаєрів від яких дуже «тащиться» наше керівництво.

На великі проекти ми сподіваємось на підтримку і допомогу інших угрупувань.

- Які в вас відносини з керівництвом клубу?

- Такі, як з фанатами Чорноморця. Жартую. Як і в всьому світі ультраси або керують клубом або стоять в опозиції. Поки що, ми самі по собі, нейтральні. Якщо клубу щось не подобається, з того що ми робимо – вибачайте… Такими ми є і будемо. Якщо, вони схочуть піти проти нас – ми будемо робити щось у відповідь.

Звичайно хотілось би нормальних відносин, але ми завжди зможемо самі поїхати на виїзд. Ми в любу погоду підемо на стадіон, в любій ситуації, навіть без грошей, поїдемо на виїзд. Але хотілось би, щоб на виїзда їздило як найбільше людей.

- Яке ваше ставлення до штрафів зі сторони ПФЛ?

- Яке може бути ставлення…. Звісно негативне. Вони не розуміють ситуації. Всі ми розумієм, що вони це роблять щоб заробити собі грошей. Фаєр це синтетичний вогонь, який в принципі є безпечним. В Україні не було ще жодного постраждалого від фаєра. А постраждалі якраз зявляються після того, як в сектор влазять представники беркута і починають творити безпорядки.

Існує стандартна фраза – «Відбулася бійка фанатів з Беркутом». Що робити щоб цього не було? Забрати фанатів – вони прийшли на футбол, а Беркут там для чого? Щоб створювати зайві проблеми. Вихід з ситуації – забрати зайвих людей, як це зробили у нас і в Києві.

- Що для вас є поняттям «ультрас»?

- Ультрас, це люди які люблять футбол, люблять свій клуб, вболівають за нього. Люди які на виїзді не будуть своєю поведінкою ганьбити своє місто. Ультрас підтримують свою команду незалежно від погодних умов, результату, на якому стадіоні вони знаходяться (домашньому чи виїзному). Відстоюють свою честь і честь клуба.

- Тобто в махачах ви приймаєте участь?

- Поняття махач в ультрас нема. Є поняття відстоювання честі свого клубу, свого ультра угрупування. В попередньо домовлених бійках участі ми не приймаємо, але коли ми приїжджаємо в вороже місто, коли нас зустрічають ми підемо разом з усіма пліч опліч.

- Якщо буде створено офіційний фан-клуб Карпат, яке буде ваше ставлення до нього?

- Ми в нього не вступимо, але якщо він буде створенний, і будуть возити людей на виїзда ми зі своєї сторони мусимо показати як гарно підтримувати команду.

- Які в вас заплановані акції?

- Секрет фірми. Зараз в нас є далекоглядні плани, робимо прапори, транспаранти. В майбутньому плануємо організувати модульне шоу, покривала (великі малюнки на весь сектор).

- Як людина може до вас вступити?

- Напевно ми закрита організація… Ми зібрались в міжсезоння, коли було тихо. В тих людях, що є зараз ми впевнені на 100%. А зараз можуть бути скаути (провокатори). Зараз люди, перед тим, як вступити в нашу організацію, спочатку ходять разом з нами на футбол, потім їх перевіряємо, а тільки потім може йти мова про прийняття людини.

Звісно, в нас є плани по збільшенню кількості людей, адже від цього збільшиться кількість коштів, за які ми зможемо організовувати кращу підтримку команди.

- Звідки береться піротехніка?

- Міліція постачає піротехнікою і клуб (всі сміються). Фаєри везуться з закордону, за великі гроші, і всіма правдами і не правдами проносяться на сектор. В результаті ви маєте можливість бачити красиві піро-шоу.

- Зараз створюється прем'єр-ліга, чи будете ви якось добиватися дозволу на використання піротехніки на стадіоні?

- Час для дозволу настав, оскільки самі клуби розуміють, що краще заміси на секторі не робити. В прем'єр-лізі будуть керувати самі президенти клубів, і їм не буде сенсу самим собі платити штрафи. Воно само собою стане на своє місце.

В Англії фанати програли свою війну бюрократії, там нема фанатів. В Італії фанати виграли війну, і вони беруть участь в керуванні клубом. Так само і ми – або виграємо, або програємо. Зараз рух виріс практично в усіх містах України, якщо раніше було 30-50 людей, то зараз 300-500, тому , я думаю, ми виграємо цю війну.

- Чи є в вас якісь поради для звичайних вболівальників, в які міста варто їхати, а в які ні?

- На даний момент є кілька міст куди треба їхати з обачністю. Це такі міста, як: Одеса, Запоріжжя, Київ виїзд на Арсенал ну і Волинь… Ще футболу не було як з волиняками воювали. Дуже всіх запрошуємо в Ужгород. І взагалі хочу сказати – люди, не бійтеся їхати на виїзд, це красиво, море вражень, знайомство з новими людьми. В мене, на приклад, є друзі в половині міст України. І гроші не є перепоною, є випадок, коли людина за 50 грн доїхала до Луганська і назад…

- Як ви ставитесь до алкоголю перед матчем, після матчу, на виїздах?

- Як і всі звичайні люди, ми можемо посидіти в компанії з друзями, випити Львівського пива. І взагалі в 16-ому секторі набагато тверезіші люди, ніж в інших секторах. Навіть є певне коло людей, які взагалі не вживають алкоголю і не палять. В нас є обов’язок – підтримувати команду, тому ми повинні бути в адекватному стані. Тим більше, що правоохоронні органи слідкують за нами набагато сильніше, ніж за іншими вболівальниками.

- На одному сайті, після матчу в Охтирці фанів Карпат назвали фашистами і алкоголіками, які в вас політичні погляди?

- Всі люди у нас, просто патріотично настроєні. Ми звичайні патріоти свого міста, своєї команди. Якщо якийсь кореспондент не може відрізнити жарт від серйозної розмови – це його особисті проблеми, і нашої вини в цьому немає.