Україна - Білорусь
07 вересня 2008
Вперше фани різних українських команд зробили своїми силами один спільний перформанс на гру збірної. Не буду перераховувати угрупування які здавали гроші на цю справу щоб когось ненароком не забути, але дійсно до діла доклалось дуже багато людей. Тканину закуповували в Одесі, банер малювався в Києві і вже домальовувався у Львові.

Було задумано зробити полотно на 2 сектори (десь 40х30 м) з зображенням козака, що тримає меч і щит з українським гербом. Справа від нього розвивався жовто-блакитний прапор, який мали доповнювати 2 сектори модулів такого ж кольору, з іншого боку прапор був червоно-чорний. Робота не задалась з самого початку - через затримку з закупівлею тканини вона прибула в Київ на кілька днів пізніше запланованого, до того ж зламались обидва пістолети краскопульта - банер повезли до Львова недомальованим... Крім цього виявилось, що модулів чорного кольору не можна ніде знайти, тому довелось з двох А4 склеювати листки А3. Часу було обмаль тож коли скінчилась фарба, а в людей, які поїхали за нею в магазин зламалась по дорозі машина, ситуація стала зовсім критичною. Ще до обіду стало ясно, що одним краскопультом банер до матчу не закінчити, тож хлопці з різних куточків України закатували жовтий і червоний колір прапорів валиками вручну. Роботу було закінчено за годину до матчу, а лише за кілька хвилин до стартового свистку полотно доставлено на стадіон.

Саме складне було зроблено, лишалось правильно підняти полотно, але і тут вийшла проблема - модулі були роздані кузьмі, тому жовті і сині плашки кузі підняли як тільки команди вийшли на поле, а коли розгорнувся банер ще раз піднімати їх не схотіли. Червоно-чорну сторону не підняли взагалі... Половина банера теж розгорталась над звичайними секторами, тож розтягнути рівно одразу не вийшло. Але все ж варто відзначити, що перформанс вдався, хоч і не відмінно.

Контингент на секторі залишав бажати кращого - дуже вже багато лівих людей, які шукали свої місця по квитках і намагались на них сидіти. На вишку чомусь залізло аж 5 людей, при чому троє просто дивились футбол і практично не звертали уваги на те, що діється за їх спинами. В барабан спочатку били пустою пляшкою через відсутність нормальної палки, але потім палку таки знайшли... Загалом звук був досить непоганий, супер відбувались переклички з сусідніми секторами "Слава Україні - героям слава!", кузьма підхоплювала заряди моментально. При виконанні гімну вставав майже весь стадіон, ну а хвиля почалась ще на 10-й хвилині зустрічі. Психологічний тиск трибуни робили відмінно, особливо це було чутно, коли свої футболісти відправили м'яч незрозуміло куди за межі поля. В фан-зоні був досить жорсткий слем, а на 40-й хвилині другого тайму синхронно запалили піро. Після цього заряди понелись ще з більшим ентузіазмом, а коли перемога здавалась вже недосяжною арбітр призначив пенальті. Що було далі навряд хтось може пригадати без емоцій - загальна радість охопила стадіон, знову над сектором підняли жовто-синій і червоно-чорний стяги, дуже довго дякували футболістам. Не за гру - за перемогу. Після цього радісний натовп вилився на вулиці міста і пісні було чутно ще довго у найвіддалениших районах Львова.

Гості з Білорусі порадували своєю кількістю - приїхало не менше 800 чоловік, що заповнили весь сектор. Перед матчем було багато сутичок, всі не на користь гостей. До стартового свистку білоруси заряджали досить злагоджено, так само і в перерві, а посеред матчу чомусь заряди лунали досить рідко. При такій підтримці стадіону на протилежній стороні їх чутно не було, так само як і українські образливі заряди не долітали до опонентів. На початку матчу гості спробували прорвати оточення з міліцією і стрибнути на кузьму, але спроба лишилась невдалою. Крім двог футболок з 12-м номером було розгорнено банер з намальований Айболітом і картою Африки з написом "На Лімпапо!". В кінці першого тайму білоруси підняли напис "Толькі беларусы, толькі перамога!", а одразу ж після українського файер-шоу запалили і собі кілька файерів і стробоскопів.

Сектор України



Сектор Білорусі