Арсенал - Шахтар
24 вересня 2008
Перед матчем за Шахтарем була велика перерва спричинена матчами збірної та матчами 1/16 Кубку України. За цей час всі  фани Арсеналу скучили за відвідуванням домашнього сектору. Здавалося б, за таку велику перерву можна було б добряче підготуватись до матчу, проте всі кошти, що були до цього пішли на підготовку до дербі, нові довго не могли зібрати, а коли зібрали, то погода стала на заваді. Більше тижня йшли дощі, тому вирішили нічого особливо не готувати, щоб не робити сізіфової праці. В субботу перед матчем в столиці дощу не було, що давало надію на сухі трибуни під час матчу, але марно, в неділю небо ніби розірвало, з самого ранку до пізньої ночі йшов не просто дощ, а злива. Тому очікувалось, що людей на секторі збереться не так багато, як того вимагає такий серйозний суперник. Через дощ не використовувались ні ростяги, ні тканинні баннери, тому що їх немає де висушувати, а пліснява ще ніколи не покращувала їх вигляд. Також була не досить позитивна ситуація зі стадіоном, тому що місце гри змінювалось 3 рази, а затверджене було за 2 дні до гри, що також вплинуло на відвідуваність матчу, адже не всі в змозі так оперативно отримувати інформацію.

На секторі зібралось близько 200 чоловік, що було досить приємно як нам, так і команді, гравці в кінці матчу повним складом підійшла подякувати за підтримку! Але деякий перформанс таки був зроблений на матч. Для початку слід нагадати, що це був 200-й матч для канонірів, отже цілком логічно було це відмітити. Цим занйнялись ЗУГ, що намалювали текстовий баннер «200 ігор позіду. До нових перемог!». Мед Ребелс же займались підготовкою до участі в акції «EUROSTAND08», на яку підписались заздалегідь.

Гостей прибуло до Києва трохи більше за 100. Зайнявши місце на секторі ультрас «Шахтаря» одразу почали діяти. На паркані був вивішений банер з привітанням ветерану «Шахтаря», бронзовому призеру 51-го року Жукову Олегу Івановичу. Йому декілька днів тому виповнилося 88 років.

На вихід команди на секторі можна було побачити декілька десятків портретів сербського фаната Уроша Мішича та полотно з надписом «Правда за Уроша!». Таким чином супортери з Донецька підтримали фаната «Црвени Звєзди», якому «світить» термін у 10 років позбавлення волі за напад на поліцейського на одному з матчів сербського чемпіонату.

Гра команд у сукупності з погодою не давала приводу для радощів, тому звуковий супорт був не на рівні. Що стосується акцій проти тренера «Шахтаря», які тривають вже третій матч поспіль, то на цей раз була виконана серія з чотирьох банерів, написаних у стилі «найківської» реклами (Білборди фірми «Найк» з зображенням футболістів донецького клубу і надписом «Следующий уровень» можна зустріти як у донецьку так і у Києві). Впродовж 30 хвили першого та другого тайму на гостьовому секторі з’являлися – «11 место в чемпионате – следующий уровень?», «Игры в будние дни – следующий уровень?», «7 Очков в 7 турах – следующий уровень? » та «Мирча возвращается домой – следующий уровень!». Останній з банерів був підсвічений стробоскопами.

Після матчу подякувати за підтримку до секторі підійшли декілька футболістів слов’янського походження.

І трохи про нашу «улюблену» міліцію. Гостинність київських акабів почалася ще з надпису «КИЇВ» на в’їзді, коли фанатів, що їхали на басах заперли у багнюку посеред лісу і тримали там близько 5 годин. Потім за годину до матчу їм знадобилося завести донеччан на сектор, щоб вони під дощем помокли побільше («Мы ж вас долго будем обыскивать! Вы на матч опоздаете!»). А вивішувати прапор Сербії на трибуні взагалі не можна, бо «почнеться міжнародний скандал», «это ж не я придумал, а люди с большими звездами на погонах», «пусть он по национальности хоть негр – он играет на Украине» (це про Ігора Дуляя). Ну і фінальним акордом було – тримати фанатів на секторі хвилин п’ятнадцять, «доки не вийдуть зі стадіону вболівальники «Арсеналу»» (більшість з яких, доречи, пішли зі стадіону ще на 85 хвилині).

Cектор Арсеналу



Cектор Шахтаря