Українська фан-сцена розвивається, разом з цим на фан-секторах стадіонів збільшується кількість людей. У барабанщика повинен бути особливий настрій, що б цей настрій передавався в у барабан, і заводив віраж. Зараз же інтерв'ю з чотирма барабанщиками України:

Вовчик. Екс-барабанщик Дніпра (Дніпропетровськ)

- Коли ти став барабанщиком?

У жовтні 2009 року.

- Яким чином це відбулося?

Наш основний барабанщик не був на деяких іграх, от довелося його заміняти. Так і залишився)

- Скільки матчів Дніпра провів поряд з барабаном? Рахував?

Чесно кажучи, не рахував.

- Скільки всього барабанщиків на секторі Дніпра?

Один

- Який у тебе барабан?

Том 16 дюймів.

- У тебе є музична освіта? І чи граєш на якихось інструментах?

Музичної освіти нема. Трохи граю на гітарі.

- Чи часто барабани ламаються і які взагалі труднощі можуть бути з барабаном?

Та частенько. Найчастіше "виходять з ладу" палиці:) трохи рідше - пластик заміняю.

- Як взагалі ставишся до музики? І яку слухаєш?

У принципі музику різну слухаю. Улюблена група System Of A Down.

- Які мінуси і плюси у барабанщиків у порівнянні з простим суппортером?

Ех, купа. Що мінусів що плюсів. З найбільш значущих можу виділити: плюс - гарний вид поля / місце на секторі, мінус - концентрація на грі, так само як і споукмен, стежиш за розвитком ситуації на полі і за самим звуковим супортом.

- Якось по-особливому налаштовуєшся на матч?

На матч взагалі не налаштовуюся, але хвилююся перед кожним матчем незалежно з ким гра, із Закарпаттям або з Динамо.

- Чи відчуваєш що від тебе залежить шиза всього стадіону? І чи тисне на тебе цей вантаж?

Відчуваю і тисне досить добре.

- Чи задоволений ти звуковою підтримкою на своїй трибуні? І що б змінив би в суппорті свого клубу?

Не сильно я задоволений тому що багато людей не співають, а гавкають. Але це загальна проблема всіх. Про наші ж проблеми розповідати не буду:)

- Коли в руках немає колотушки, в голові барабан стукати не продовжує?

Іноді буває:)

- Чи буває втома під час матчу?

Буває. Особливо коли ми співаємо нон-стоп і його іноді доводиться відбивати хвилин по 30.

- На якому з стадіонів, які ти відвідав, була краща акустика для барабана?

У нас на Дніпро-Арені хороша акустика для барабана. Ну ще напевно в Донецьку і на Локомотиві в Москві.

- Чи залежить від настрою ритм твого барабана?

Не залежить, тому що на футболі я на 90 хвилин викидаю з голови всі проблеми, і настрій у мене завжди гарний.

- Що б ти хотів сказати простим суппортерів?

Співайте суки !!!!!!

---

Барабанщик Динамо Київ

- Коли ти став барабанщиком?

Важко відповісти на це питання однозначно - у нас з барабанами на трибуні завжди був бардак. На фан-клубівській трибуні було в принципі двоє хлопців постійно на барабанах, а я брав колотушку в руки тільки на деякі заряди, або на передматчеву розминку. Потім коли перейшли на 20-й сектор один барабанщик так з фан-клубом і залишився... А у нас барабанів взагалі півроку не було, а вже навесні товариш UA купив практично безкоштовно 3 барабани, ну і маленький мені відразу в око впав, сказав що буду я на ньому стукати. Отже мій стаж з весни.

- Скільки всього барабанщиків на секторі Динамо?

Два. Але все залежить від кількості барабанів на секторі))).

-Скільки матчів Динамо провів поряд з барабаном? Рахував?

Не багато, не рахував.

- Який у тебе барабан?

Червоний))) розміром він том-том, фірму не знаю.

- У тебе є музична освіта?

Так, сім років музичної школи.

- Чи часто барабани ламаються і які взагалі труднощі можуть бути з барабаном?

Та ламаються час від часу, мембрана рветься частенько, але все залежить від того на скільки дбайливо до нього ставитись. У нас більше проблем з проносом і доставкою на стадіон ніж з самим барабаном.

- Як взагалі ставишся до музики? І яку слухаєш?

Ну не можу сказати, що я такий вже відвертий меломан щоб викидати сотні гривень на рок-концерти, але з цього року почав регулярно відвідувати виступи українських гуртів. Та й взагалі слухаю переважно українську музику. Все, що не реп і не попса, якщо можна так сказати, ну і зарубіжну альтернативу теж котирую. Російську музику не слухаю принципово.

- Які мінуси і плюси у барабанщиків у порівнянні з простим суппортером?

Мінуси - ти не можеш вільно переміщатись по сектору у разі потреби, будь-який слем або заміс - потрібно стежити за барабаном, місця завжди не вистачає, мозолі на руках, ну і халтурити не вийде ну ніяк, навіть ніс не почешеш, бо всі це помітять. А плюси... Ну не знаю навіть, від тебе більше залежить підтримка команди ніж від простого фана, може в цьому і є якийсь плюс.

- Якось по-особливому налаштовуєшся на матч?

Та ні, все як завжди.

- Чи відчуваєш, що від тебе залежить шиза всього віражу? І чи тисне на тебе цей вантаж?

Звичайно відчувається, навіть не по собі, якщо десь затупив, але воно не тисне, просто трохи більша відповідальність.

- Коли в руках немає калатала, в голові барабан стукати не продовжує?

Угу, є таке.

- Чи буває втома під час матчу?

Так, звичайно, і втома, і мозолі. Нон-стоп у Львові і остання домашка нон-стоп на 25 хвилин - руки просто горіли.

- На якому з стадіонів, які ти відвідав, була краща акустика для барабана?

Дуже класно чути барабан на Оболоні та в Маріуполі... Але в обох випадках то був не наш барабан.

- Найбільший запам'ятовуючий матч Динамо для тебе, де в руках у тебе було калатало?

Динамо-Спартак, хоч я і зовсім трохи потарабанив.

- Чи залежить від настрою ритм твого барабана?

Залежить більше від настрою споукмена, у мене коли в руках барабан завжди настрій хороший.

- Що б ти хотів сказати простим суппортерам?

Не думайте що барабанити це така вже й проста справа. Не кожен зможе, через це не варто гнати на барабанщика якщо він десь тупить - тут або з часом прийде досвід, або взагалі не дано.

---

Христофор. Барабанщик Металурга (Запоріжжя)

- Коли ти став барабанщиком?

З того моменту як на секторі з'явився барабан. До цього навіть жодного разу не пробував.

- Яким чином це відбулося?

Як тільки з'явився барабан, у нас декілька чоловік спробували себе в ролі барабанщика, ніби як одна людина закріпилася, але він половину зарядів не вибивав так як треба, так як зі слухом у мене ніби все добре, я вирішив спробувати теж.

- Скільки матчів Металурга провів поряд з барабаном? Рахував?

З літа 2008-го року... Начебто всі матчі крім 2-х або 3-х.

- Скільки всього барабанщиків на секторі Металурга?

2, але так як я пробивав золотий - то барабанив весь сезон один! Хоча було пару матчів, де барабанила інша людина.

- У тебе є музична освіта? Чи граєш на якихось інструментах?

Музичної освіти - немає взагалі, ніколи до цього ні на чому не грав, в дитинстві мені казали що "слон на вухо наступив", а як виявилося все навіть зовсім навпаки! Мрію спробувати грати на барабані в музичній групі.

-Чи часто барабани ламаються і які взагалі труднощі можуть бути з барабаном?

Взагалі ні, але від ударів нормальної сили - плівка добре псується, сам барабан зіпсувати майже нереально, а ось плівку 2-3 рази в сезон міняти доводиться!

-Як взагалі ставишся до музики? І яку слухаєш?

Музику взагалі слухаю різну, особливо під настрій! Дуже люблю важку музику! Слухаю майже все, крім попси.

- Які мінуси і плюси у барабанщиків у порівнянні з простим суппортером?

Мінуси полягають у тому, що хочеться як і всі нормально пошизіти, хоча стоячи за барабаном я не просто барабаню, але й так само з усіма заряджаю. Плюсів практично немає, але особисто я не можу слухати на секторі як барабанить хто небудь інший.

- Якось по-особливому налаштовуєшся на матч?

Нічого особливого... Прийшов на сектор, і вперед за барабан!

- Чи відчуваєш що від тебе залежить шиза всього віражу? І чи тисне на тебе цей вантаж?

Звичайно відчуваю, тому що якщо я буду збиватися, то весь сектор зіб'ється. А від барабана і барабанщика - залежить дуже багато чого! Тим більше, коли така велика кількість людей на секторі! А вантаж не тисне взагалі, так як я в собі впевнений.

- Чи задоволений ти звуковою підтримкою на своїй трибуні? І що б змінив би в суппорті свого клубу?

- Звуковою підтримкою я взагалі-то задоволений, але можна і краще. Коли виграємо - то відповідно і підтримка набагато краще і голосніше.

- Коли в руках немає калатала, в голові барабан стукати не продовжує?

Не продовжує, але буває що сидиш удома, і автоматично, навіть долонями сам починаєш вибивати який-небудь заряд).

- Чи буває втома під час матчу?

Буває і втома, і мозолі, але не дивлячись ні на що я продовжую займатися своєю справою!

- На якому з стадіонів, які ти відвідав, була краща акустика для барабана?

Скрізь дуже добре там де є дах! Дах дає не тільки звукову підтримку, а й впливає на барабан.

- Найбільший пам’ятний матч Металурга для тебе, де в руках у тебе було калатало?

Напевно в Одесі, коли у мене калатало вилетіло з руки і мало не потрапила мусору по голові, посміхалися всі)

- Чи залежить від настрою ритм твого барабана?

Буває що залежить, але це дуже рідко, так як футбол для мене завжди свято. Просто коли ти про що небудь інше думаєш - то можеш елементарно збитися, а потім сам розумієш що ти почав лажати!

- Що б ти хотів сказати простим супортерам?

Щоб вони завжди викладувались на всі 100%. У кожному матчі! Не дивлячись ні на що.

---

Денис FLASH барабанщик Металіста

- Коли ти став барабанщиком і яким чином це відбулося?

Після сезону 2007/08 (коли на секторі тільки з'явився барабан), велися розмови про те, що серед ультрас треба вибрати постійного барабанщика. На одній із зустрічей я сказав, що вже в першому матчі нового сезону хотів би спробувати. Так, вже в Луганську, 20 липня 2008, при 40-градусній спеці я вперше стояв за барабаном. Чесно кажучи, злегка здивувало те, що перед матчем ніхто не запропонував змінюватися. Адже я чекав, що кілька претендентів будуть відбивати по пів-тайму. У підсумку весь матч барабанив я один. Більшість оцінили це позитивно, і понеслося! Вже в наступному турі, після 10 днів хвилюючого очікування домашки з «Таврією», я вперше відбивав на рідному Стадіо. Потім був переможний виїзд до «Динамо», феєрична домашка з «Бешикташем» (як раз перед цим на стадіо зробили вишку для споукмена), відповідальний матч збірних України і Хорватії і т.д.

- Скільки матчів Металіста провів поряд з барабаном? Рахував?

Ну давай прикинемо. 2 повних сезону, з яких я пропустив декілька виїздів, матч зі «Штурмом» (єдиний за 4 роки home match, на який я не потрапив. Другою пропущеною домашкою стала Україна-Литва. Хоч це і не матч «Металіста», та ще й товарняк, але все ж це матч на нашому стадіо, і хотілося взяти участь у супорті збірної). Ще парочку ігор на старті минулого сезону відбивав не я. Виходить щось близько 50 матчів.

- Який у тебе барабан?

Перший рік я відбивав на Maxtone, а восени 2009, коли з'явилася друга вежа, зусиллями ультри купили новий драм: 26-дюймовий Stagg. Пізніше поставили на нього хороший пластик Remo, потім додали інструменту жовто-сині кольори. -Чи часто барабани ламаються і які взагалі труднощі можуть бути з барабаном?

Ще влітку 2008, готуючись до нового для себе амплуа, я читав статтю про барабанщиків російських клубів. Один з них повідомляв, що за декілька матчів у них порвалося до 10 мембран (точне число не пам'ятаю). У підсумку, перед своїм дебютним матчем я побоювався, що з-за якогось невдалого удару подібне може трапитися і у нас (а запасного пластику тоді не було). Проте з досвідом я став краще відчувати барабан, удари ставали все сміливіше .. І за ці 2 роки тільки в Борисполі на маленькому запасному драмі втомлена мембрана померла після святкування гола J, а також після покупки Stagg'а його демонстраційний пластик зіпсувався під кінець матчу. Також іноді ламалися дерев'яні литаврові колотушки, але зараз у нас саморобна металева ручка. Просто і надійно))

- Скільки всього барабанщиків на секторі Металіста?

Зараз 4, по два на кожній вишці.

- У тебе є музична освіта? Чи граєш на якихось інструментах?

На жаль, немає, хоча для загального розвитку це не завадило б. Але зараз важко знайти час для подібних занять.

- Як взагалі ставишся до музики? І яку слухаєш?

Музику дуже люблю. Без неї відчуваю якийсь дискомфорт, ніби чогось не вистачає. Музика надихає, піднімає настрій. Можу слухати різноманітну музику, проте вже кілька років улюблених жанром є драм-н-бейс, а точніше neurofunk. Хочу коли-небудь виділити достатньо часу для вивчення софту, щоб спробувати написати щось своє.

- Які мінуси і плюси у барабанщиків у порівнянні з простим суппортером?

По-перше, весь матч треба бути повністю сконцентрованим, тому що якщо помилишся, зіб'єш дуже багато людей. До поля доводиться стояти спиною (ну нічого, футбол можна і вдома у записі дивитися:)). Також завжди треба стежити, щоб барабан доставили на стадіо, вдома і на виїзді. Але я до цього вже звик, і всі ці незручності з лишком компенсуються тими прекрасними хвилинами, коли тисячі рук плескають у такт з твоїми ударами в барабан. Це непередаване відчуття!

- Чи залежить від настрою ритм твого барабана? Якщо так, то як?

Не стільки ритм, скільки манера поведінки. Якщо настрій хороший (а воно так і має бути), то відбивати набагато приємніше і намагаюся передати частину своєї енергії трибунам.

- Якось по-особливому налаштовуєшся на матч?

Вже в матчдей переглядаю різні відео шизи і слухаю музику, щоб зловити позитивний настрій. Ось наприклад зі свіжих спогадів: перша домашка в 2010 році, їду на стадіо. У метро як зазвичай чимало персонажів з розмальованими щщами, на платформі чуються коряві заряди і т.д. І щоб це все не тиснуло на мене, включив мп3 на повну, і як раз попався дуже непоганий трек (Subsonik - "The one"). Буквально до сектора я дійшов в навушниках, і потім на весь матч настрій був просто Натс! (Гравці в покер зрозуміють:))

- Коли в руках немає калатала, в голові барабан стукати не продовжує?

Я часто прокручую в голові різні заряди, як наші, так і інші європейські. Особливо якщо гарний настрій, чому б не позаряджати, хай і в розумі (а іноді і вголос:)). Тоді мимоволі намагаюся відбити ритм (по столу, по нозі, і т.д.).

- Чи буває втома під час матчу?

Ми відбиваємо завжди однією рукою (тому що калатала літаврові). А оскільки для кожного заряду ми намагаємося знайти цікавий ритм, щоб заводив сектора, то після нон-стопів втома є. Тому, щоб не губилася гучність, змінюємося з Сашком.

- На якому з стадіонів, які ти відвідав, була краща акустика для барабана?

На «Донбас-Арені». Навесні нас там було більше 2000. Але, на жаль, барабан пронести не вдалося (повне беззаконня А.С.А.В) Із простими зарядами все було нормально, а на більш складних доводилося буквально «диригувати». Ніякі нон-стопи без барабана не йшли, але сама акустика на 3-му ярусі була приголомшлива. Ще згадую верхній ярус стадіо "Luigi Ferraris" в Генуї, але й там шизіли без драма.

- Найбільший пам’ятний матч Металіста для тебе, де в руках у тебе було калатало?

Домашка з «Кривбасом» під кінець сезону 2008/09. Кілька матчів МХ демонстрував невиразну гру. В середині матчу пішов заряд «Давай играй!». Незабаром команда забила, і під кінець матчу, під проливним дощем на запасному стадіоні «Динамо» вже промоклі і від того більш розкуті сектори шикарно виконали нон-стоп «Ми - голос твой». Навіть не хотілося, щоб матч закінчувався (хоча перемога забезпечувала нам бронзу). Загалом, шиза вийшла дуже душевною!

- Чи відчуваєш, що від тебе залежить шиза всього стадіону? І чи тисне на тебе цей вантаж?

Спочатку страшенно хвилювався. Але саме ця відповідальність і привчила тримати концентрацію, щоб не збиватися. До речі, раніше сектори дуже поспішали в піснях і зарядах. Коли я тільки почав відбивати, я повністю підлаштовувався, а вже через кілька матчів поступово почав відбивати повільніше. Та й зростання кількості також змушувало зменшити темп, не допустити різнобоїв. З групою друзів придумували тексти для нових зарядів і поступово впроваджували їх. Ось у цьому я відчуваю ще більшу відповідальність. Адже хочеться, щоб нові мотиви і тексти стали частиною репертуару, допомагали команді, гнали її вперед.

- Чи задоволений ти звуковою підтримкою на своїй трибуні? І що б змінив би в супорті свого клубу?

Взагалі шиза для мене - найважливіша частина супорту. Звичайно, без візуалкі теж нікуди. Але саме голосова підтримка завжди приваблювала найбільше. Напевно тому я і вирішив спробувати свої сили в ролі барабанщика. Але останнім часом за барабаном частіше стоїть Саша, набирається досвіду і вже відбиває досить упевнено. Я ж все частіше намагаюся допомогти споукменам домогтися злагодженості в шизі. З появою двох вишок, координація між нами грає вирішальну роль, однак у цьому ще є проблеми... Ще дуже хотілося б підвищити самовіддачу. Як би пафосно це не звучало, але я впевнений, що українці здатні співати не гірше, ніж фанати з топ-країн. З часом. Поки наша ультрас-сцена тільки на початку свого шляху. Для відмінного звуку потрібно «всього лише» подолати психологічний бар'єр, не соромитися співати і заряджати на 100%.

- Що б ти хотів сказати простим суппортерам?

Від кожного з вас залежить якість шизи і в якійсь мірі результат матчу. Заряджайте за себе, за того хлопця, за всю хурму! Побільше драйву, і все вийде.