КР - Карпати 0:3 (15.07.2010) Ліга Європи. КР2
21 липня 2010
Після 11 років тиші на стадіонах Європи знов залунало: «Вперед Карпати, ми з тобою!!!». Про виїзд в Європу мріяли певно всі львівські фани, і хоча не всім вийшло поїхати (візи, гроші, можливості), проте підтримка команди була суперова. Але про все по черзі.

Через 5 годин польоту львівські фани були на місці. Якщо сказати, що Ісландія це по рельєфу місяць, то нічо не сказати. Суцільні вулканічні породи, горби і відсутність зелені. Проте офігенно привітні люди, які не тільки дуже толерантні, але й направду по-доброму дивні. Жили львів'яни в хостелі недалеко від центру, пиячили відповідно теж там. В самому місті звісно є на що подивитись, але це тема для іншої розповіді.

В день гри зелено-білі леви спочатку відпочили на термальних водах поблизу столиці, а потім, підкріпившись м’ясом акули та кита, рушили на стадіон. Взагалі-то зі спортом в Ісландії все гуд, майданчиків та футбольних міні-полів стільки, що не порахувати, а професійних клубів в столиці за свідченням таксиста аж 12. Через те важко було побачити фанатів KR просто на вулиці, чи відчути атмосферу міста перед поєдинком, адже різні райони вболівають за різні команди, а про наш поєдинок, нагадували хіба що ми, та кілька оригінальних анонсів на дорогах міста.

Та все ж, знайшовши потрібний нам стадіон за годину до матчу, вирішили зустріти команду + розвісити банери. І яке ж було наше здивування, коли на вході до стадіо нас зустрів аж один!!! стюарт, який на питання, чи потрібно показувати речі для перевірки, сказав: «Та що ви, ні, я можу покликати когось, щоб допоміг їх Вам занести на ваш сектор». На самому стадіоні окрім сидячих місць є ще й стоячі дерев’яні трибуни, проте за регламентом УЕФА, квитків туди не продавали. Відтак нам віддали так звану Північну трибуну, але насправді трибуна там одна, а значить нам віддали шматок цієї трибуни. В той час як ми почали розвішувати банера, над стадіоном лунав Рамштайн та Месів Етек, тобто настрій був той, що треба.

Не домовившись з стюартами про банера на рекламних постерах, оскільки мовляв вони дають їм гроші, ми вийшли із становища, розмістивши полотна на колонах стадіо та на його опорній стіні. І хоча банерів в нас був цілий наплічник, дякуючи хлопцям з двіжу, розвісити всі не було можливості, адже стадіо не такий великий, відтак обмежились: «Завжди вірні», «Слава Україні, Львів», «FCKL» та «BANDERSTADТ». Окрім фанів до столиці Ісландії прилетіли ще кілька десятків людей, а це журналісти, львівські депутати (якого біса невідомо) та кілька ісландських українців, які незважаючи на тернопільські та вінницькі коріння, дерли горлянку за левів нормально.

Сам матч був досить непростим, незважаючи на рахунок. Ісландці мабуть тому і виграли в північних ірландців в першому кваліфікаційному раунді, адже вибирають ту сторону поля, що треба. В очі Тлумаку весь перший тайм світило сонце, а в ворота левів дув шалений вітер. Проте це КР не допомогло. В другому таймі все стало на свої місця і леви таки довели, що недаремно так далеко перли.

Щодо суппорту, то він був в нормі. В першому таймі дещо було незлагоджено, все-таки люди були всі нові і між собою до того не надто знайомі, але в другому таймі все пішло як по маслу, були і заряди нон-стоп і окремі персональні, як то Александер Гурулі або Юрко Габовда.

Футболісти, потрібно віддати їм належне, в боргу не залишились, після голів бігли до нас і тішились разом з нами, а в кінці матчу щиро дякували фанам за підтримку, при цьому головний тренер потискаючи всім руки, дякував і запитував: «Ну не даремно ж приїхали?»

В гостей теж був міні фан-сектор. Вони непогано заряджали до другого гола, а потім стало їм не до того, як не як останні десять років ніхто з європейців в них там не вигравав, а тут ми і нате.

Після закінчення матчу, львівські фани заспівали ісландською «дякуємо Ісландія», за що отримали купу оплесків та подяк. Кілька чоловік з KR прийшли обмінятись розами і були запрошені до Львова. Ось так ми пробили виїзд в Ісландію, а на черзі (тьху-тьху щоб не тойво) певно що Грузія.

Cектор Карпат