Стадіони України: Стадіон "Сокіл" (Стрий)
04 серпня 2010
Стадіон "Сокіл"
Адреса: м. Стрий, вул. Шашкевича, 18 Фан-сектор: 5
Місць: 6 000 Гостьовий сектор: 1, 7
Секторів: 12    
Освітлення: відсутнє Телефон клубу: +38 (03260) 6-22-23
Рік побудови: 1920-ті    
Від редакції: Стадiон було збудовано в двадцятих роках минулого столiття. З того часу вiн декiлька разiв проходив реконструкцiю. Пiсля останньої реконструкцiї, проведеної в 2005 роцi, стадiон "Сокiл" вiдповiдає усiм вимогам Першої лiги чемпiонату України з футболу i по праву вважається однiєю з кращих спортивних арен Львiвщини. Стадiон оснащений дренажною системою поля, сучасним електронним табло, тартановими бiговими дорiжками та пластиковими сидiннями для глядачiв. Також варто вiдзначити наявнiсть VIP-ложi для поважних гостей, коментаторських кабiн, душових, роздягалень та накриття над трибунами. Працiвники стадiону ведуть постiйний догляд за футбольним газоном. "Сокiл" розрахований на шість тисяч глядачiв, однак завдяки наявностi стоячих мiсць за воротами, максимальна вмiстимiсть стадiону досягає десяти тисяч.


Як дістатись до стадіону:
Найпростіший варіант - залізницею до Стрия, потягів більш ніж достатньо щоб дістатись до міста. До стадіону на маршрутці з вокзалу їхати не вигідно, бо всі маршрутки дуже далеко від нього зупиняються. Піша прогулянка від вокзалу займе у Вас приблизно 20 хвилин. Маршрут: пройти проспектом Чорновола, який переходить в вулицю Коновальця до перетину з вулицею Успенською. По ній один квартал вліво і далі знов праворуч по вулиці Шашкевича, на якій і знаходиться стадіон, пройти по Шашкевича залишаєтьс буквально 300 метрів.

Місто Стрий:
Регіон: Львівська область
Засноване: 1385 рік
Статус міста: з 1431 року
День міста: перша неділя червня
Населення: 67 000     (на 2005)
Площа: 84,95 км кв
Густота населення: 789 осіб/км кв
Водойма: р. Стрий
Футбольні клуби: Скала (формально клуб з міста Моршин)
Від редакції: Точна дата заснування Стрия невідома. Як видно з археологічних знахідок він існував вже в добу Київської держави і Галицько-волинського князівства. Зростанню Стрия сприяло його розташування на перетині двох важливих шляхів, один з яких йшов вздовж північних схилів Карпат, а другий вів до карпатських перевалів. У 1385 р. Стрий вже був адміністративним центром волості (повіту). Через два роки Галицьке князівство, знекровлене в боротьбі проти нападів Золотої орди, було захоплене Польським королівством.

На підставі королівський привілеїв 1431 і 1460 р. міське управління в Стрию здійснювалось відповідно до так званого Магдебурзького права. Переважну більшість населення становили українці, зростала кількість поляків, значну частину населення становили євреї. Стрий відіграв важливу роль у розвитку торгівлі Галичини. Стрийські купці підтримували торгівельні зв'язки з містами не лише Галичини, а й Закарпаття, Буковини, Молдавії та Наддніпрянщини. Про значне місце торгівлі в житті міста свідчить зображення купця-подорожнього на старовинному міському гербі.

У другій половині XIX ст. в Стрию поступово розвивається промисловість. Коли місто стало залізничним вузлом, тут було відкрито паровозо-вагоноремонтні майстерні, виникли деревообробні заводи, сірникова фабрика "Ватра". Під час першої світової війни Стрий став місцем народження легіону "Українських січових стрільців". 1 листопада 1918 р. на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Проте вже 13 травня 1919 р. Стрий окупувало польське військо і почалися розстріли і репресії. 1939 року вибухнула Друга світова війна і місто зазнало всіх лихоліть: вивози українських селян й інтелігенції на Сибір, арешти. Потім - гітлерівська навала в 1941 р., арешти українських діячів, творців проголошення української держави 30 червня 1941 р. А від 1944 р. знову більшовицька окупація. Тепер, на зміну польонізації на Стрийщині діяла русифікація...

14 березня 1990 року над будинком Стрийської міської Ради піднято український національний жовто-блакитний прапор. Виконком міської Ради народних депутатів, на вимогу новообраних депутатів міської Ради народних депутатів та за підтримки деяких депутатів Верховної Ради розглянув резолюцію мітингу від 11 березня 1990 року про встановлення на будинку міської Ради поряд з державним прапором УРСР національного прапора України.

Мальовничі куточки міста:
Міський будинок культури Залізничний вокзал Церква св. Петра та Павла
Міський будинок культури
Залізничний вокзал
Церква св. Петра та Павла
Пам’ятник Будителям Пам’ятник Степану Бандері Костелт
Пам’ятник Будителям
Пам’ятник Степану Бандері
Костел
Собор Івана Хрестителя Майдан Міська Рада
Собор Івана Хрестителя
Майдан "Ринок"
Міська Рада