Спарта - Славія 3:0 (26.09.2011) Чемпіонат Чехії. Тур 8
27 вересня 2011
Головне празьке дербі: Спарта - Славія, класика жанру «дербі по-чеськи», ще багатьма словами можна було охарактеризувати те що відбулось 26 вересня на стадіоні Лєтна або як офіційно йменуться знаменита празька арена «Дженерелі Гарант», на якій ще недавно грала наша збірна і знайома нашим вболівальникам, які з с сумом состерігали за муками наших футболістів на полі...

Зазвичай такі матчі супроводжуються великою кількістю полісменів, які і на цей матч прибули у всеозброєнні і очікуванні сутичок між фанатами ворогуючих таборів.

Вболівальники Славії зазвичай маршовою ходою від свого стадіону Еден йдуть на матч з непримиренним суперником, однак цього разу їх маршрут пролягав через метро і від станції Градчанська вони почали свій нелегкий шлях на Лєтну. З повітря за порядком спостерігав вертоліт і на землі загони кінної поліції. Одразу потрібно зауважити, що міліція не дала ані найменшого шансу вирватись славістам з-під своєї опіки. Були закидування фаєрами, пляшками з-під пива, тикання факів, словесні образи, все як книжка пише....

Славісти , яким було виділено 2500 квитків на гостьові сектори, пройшли на стадіо і почали ровішувати свої банери. Був помічений банер Гурніка Вальбрих. До господарів у гості приїхали дружні фанати з Мюнхена-1860. Матч почався із образливих вигуків з обох сторін «Юде Славіє, Юде Славіє» та «Ржепка-чурак» і т.д.

На десятій хвилині відбулось модульне шоу на честь капітана, справжньої легенди Спарти та цілого чеського футболу, Томаша Ржепки. Вся західнна трибуна підняла модулі - і з’явився прапор Спарти та цифра 2 – номер під яким грає капітан Спартанців.

Багато йде зараз розмов про завершення кар’єри Томаша або переїзд до однієї з країн близького сходу. Славія переживає не найкращі часи, і в міжсезоння взагалі була на межі банкрутства. Щодо імен на полі , то в складі гостей найвідомішим є воротар Каміл Чонтофальскі, а в господарів - це Іржі Ярошик, який після блукань Європою повернувся в рідні пенати.

Щодо самого матчу, то він був схожий на гру кота з мишею. Спарта не дала ані найменшого шансу гостям. Після першого забитого господарями м’яча почались танці, вогні, дими, шашки, стробкопи на домашньому секторі і, зауважу, – жодної поліції – вона вся за межами стадіону... На стадіоні лише одні стюарди і пожежники. Всю піротехніку на секторі гасили пожежники і ніяких проблем з цим, на відміну від наших вривань на сектор, заламувань рук і розбитих обличь у фанів. Ось вам, панове, і Європа.

Гості теж не хотіли залишатись осторонь вогняного шоу і теж запалили фаєри. Ще одна фішка, яку треба відмітити - це обливання нижніх сеторів пивом з верхніх ярусів. Коли це вже набридло, один вболівальник зірвався зі свого місця і пішов давати стусана жартівникам.

В другому таймі спартанці продовжувли шизіти на повну і сектори опонентів теж відповідали своїми зарядами і вогнестроями, декілька спалених роз опонентів теж були успішно погашені працівниками пожежної служби. Коли рахунок вже став 3-0 на користь господарів, фанати гостей повністю принишкли. Після фінального свистка вся команда господарів зробила коло пошани, а гравці гостей ще довго сиділи з опущеними головами і не мали мужності глянути в обличчя своїм відданим фанатам, які були просто розбиті безвольовою грою своїх кумирів.

День наближався до кінця, гелікоптер далі продовжував кружляти над ареною. Дербі вдалось на славу.

Марш містом



Сектори Спарти



Сектор Славії