Карпати - Динамо 0:1 (10.12.2011) Прем’єр-ліга. Тур 20
13 грудня 2011
Виїзд до Львову завжди стоїть на якомусь особливому місці у киян, туди їдуть більше відпочити ніж фанатіти, багато хто лишається на кілька днів. Цього разу кількість виїздюків була трохи більшою ніж зазвичай, що зумовлено проведенням гри на новій арені - активна кузьма потроху освоює практику виїздів в інші міста без допомоги клубу. Біло-синій вокзал і три чверті киян в кожному з вагонів потяга...

Квитки на матч для киян продавались в фанатському магазині Карпат в центрі міста, там вже з самого ранку була довжелезна черга. Продаж квитків в місті виявився правильною штукою, бо на Львів Арені швидко продати таку кількість тікетів було б дуже проблематично. На жаль, частина виїзного складу проігнорувала збір перед матчем, що суттєво вплинуло на рівень організації маршу. Через відсутність звичних споукменів все грубо кажучи пішло на самотьок... Шиза на парковці з її неймовірною акустикою була шикарна, піро теж нічогеньке, а от далі стався курйоз, яких ще пошукати треба. Менти вирішили, що краще буде, якщо киян повести до стадіону через центральний вхід, тобто перекрили на 20 хвилин трасу Київ-Чоп аби фанати Динамо могли по асфальту спокійно дійти до Арени Львів, але в сам момент повороту дим від піротехніки накрив все і всіх, і коли хоч трохи розвиднілось, то стало ясно, що половина киян десь зникла, точніше пішла на стадіон навпростець, через поле з багном. Заряди поступово стихали і вже під самим стадіоном марш перетворився на мовчазну ходу людей з біло-синіми шаликами.

Біля стадіону виявилось, що знайти гостьову касу не так і просто - стюарди нічого не знають, жодних вивісок чи вказівників, квитки на динамівський сектор продавали з якого фургончика. Потрапляння на сектор без особливих проблем, шмон поверхневий, турнікети не працюють, стюарди привітні... лєпота. По зручності, на мою думку, львівська арена зараз найкраща в Україні, хороший огляд з трибун, хороша акустика, зручні проходи. Вішати банери погано, але вже якось справились.

Львів’яни готували грандіозне шоу, та замахнулись на такий масштаб, який поки подужати не можуть. Перший млинець, як то кажуть... Перед початком матчу один хлопець освідчувався в коханні своїй дівчині і сектор Карпат розтягнув великі серця... На вихід команд було організовано величезне модульне шоу. На жаль другий ярус так і не заповнився на стартовий свисток, тому чітко читався напис "вірні" на "першому поверсі". Звук у Карпат був далеким від ідеального, але так щоб зразу і шикарно - так не буває, ще наберуть обертів у весняній частині сезону.

На київському ж секторі нічого особливого не було. Візуально зібралось близько тисячі біло-синіх, багато хто звик скупчуватись внизу сектора на домашках, тому і тут перші 3-4 ряди стояли по 2 людини на сидіння. В першому таймі непогана шиза, маленький барабан було чутно далеко за межами двох секторів - дах зі своєю акустикою робить своє. Фанатіли всі, хоча склад на секторі був далеким від ідеального. Початок другого тайму - кияни трохи здулись, та і атмосфера на стадіоні у Львові така, що їх кузьму так просто не перекричиш. Перекличок з зелено-білими було небагато, кияни весь матч намагались спровокувати перекличку МКГ, фанати ж Карпат вперто не хотіли відповідати. Натомість завжди вірні зарядили у відповідь "Алієв підар!", динамівець досить зухвало провокував місцеву торсиду. У спільному виконанні були лише "Слава Україні - Героям слава!" та "Хто не скаче - той москаль".

На початку другого тайму завжди вірні розтягнули величезне полотно площею 220 метрових квадратів. Пресвята богородиця охороняла своїм плащем від незгод Карпати і новий стадіон. Багато людей скептично сприйняли намальоване на полотні лого Євро-2012 у Львові, але полотно виглядало грандіозно. Втім, після розгортання, фанати втратили контроль над ситуацією і кузьма потягнула банер по всьому стадіону...

На 67-й хвилині киян накрило львівське полотно і під ним почалось піротехнічне шоу - кілька димів, 2 фаєри і ще кілька вроцлавів. На таку кількість піротехніки в Києві ніхто б і не звернув уваги, а тут накрило весь стадіон. Та так накрило, що суддя зупинив матч. Кузьма одразу ж почала освистувати киян, заряджати "Ганьба!", та біло-сині у відповідь зарядили "Карпати!" та "Слава Україні", і гнів кузьми миттєво зник. Зупинка гри пішла на користь динамівцям, які саме на той час отримали чисельну перевагу, і вже на 88-й хвилині кількома фаєрами кияни святкували переможне взяття воріт. Більше запалити не наважились, бо це вже призвело б до повного припинення гри. Здивувало те, що диктор весь матч наголошував на недопустимості використання піротехніки, при цьому на табло перед матчем весь час крутили піротехнічні акції зелено-білих.

Суддя додав 13 хвилин до основного часу і кузьма почала біситись, жбурляючи всяке лайно в київських футболістів. Матч таки дограли, але він лишив зовсім не такі враження, які ми звикли отримувати від поєдинків у Львові. Цього разу гостьовий сектор тримали ще 30 хвилин на стадіоні, а потім випустили на те саме поле з багном, хоча й обіцяли допомогти з автобусами щоб доїхати на вокзал. Розташування стадіону на околиці міста спричинило ще одну проблему... транспорт. Бажаючих залізти в автобус чи маршрутку було в кільканадцять разів більше ніж вони здатні вмістити, всього за 2 гривні кожен міг спробувати відчути себе кількою в банці, якщо пощастить потрапити всередину. Ну і кілометрові пробки - куди ж без них.

Хода фанатів Динамо перед матчем



Cектори Карпат



Cектори Динамо