Інтерв’ю з представником алчевської Сталі
03 березня 2013
- Ну для початку, представся будь-ласка, розкажи трохи про себе, що б нашим читачам було зрозуміліше, хто дає інтерв'ю.

Звати мене Роман, не хочу називати себе гучними словами, на кшталт "лідер" або "засновник", я один з "сталеварів", просто мене слухають трохи більше за інших.

- Як давно вболіваєш за Сталь?

Активно - з 2007 року, по фанатським мірками не так давно, а вперше на стадіон потрапив навіть не пам'ятаю коли, пам'ятаю тільки, що це був матч з одеським "Чорноморцем".

- Коли взагалі в Алчевську зароджувався фанатський рух, з чого все починалося?

До 2007 року я знаю про рух тільки те, що він був. У 2007 році почало зароджуватися щось, схоже на ультру тих часів, але з цього нічого особливого не вийшло, була перерва в один сезон, коли стався серйозний конфлікт всередині того руху між "старими" і "молоддю". В той час якраз почали возити працівників заводу на матчі МД, там ми і побачили рівень різних рухів прем'єрки. В якийсь момент вирішили "А чому ми не робимо щось своє?" і повернулися на свій стадіон.

- Яка ось зараз середня кількість людей на секторі? Двіж в цьому плані прогресує, або люди все ж не охоче йдуть на сектор?

Кількість варіюється, за рік було від 15 до 100 чоловік на секторі. Можна сказати, що місто не шанує свою команду. У нас вважається, що куди крутіше вболівати за "Шахтар", "Зорю" або "МД", які грають в Прем'єр-лізі. У кожної з цих команд свої козирі по залученню глядачів. Соромно зізнатися, але найпринциповіший наш суперник "Зоря", граючи на нашому стадіоні, збирав більше народу, ніж "Сталь" (нехай навіть третина цього народу була з Луганська). Безпосередньо на секторі зараз збирається в основному один і той же народ, сподіваюся, що він і стане тим кістяком, який обросте "м'язами".

- У місті багато представників Зорі? Або Шахтаря? Як це відбивається на вашому русі, чи були перетини з опонентами? Всі чули про акцію луганчан на Авангарді, бувало таке в Алчевську?

У місті луганчани не траплялися, хоча вони мають "філії" і "підшефні" двіжухи по всій області. За "Шахтар" ганяли раніше хлопці, був досить хороший за якістю і за кількістю моб, зараз хлопці в основному займаються своїми справами. Раш на запасці "Авангарду" був відповіддю на нашу спільну з "Севастополем" акцію на нашій території, коли були накриті кілька представників луганської контори "Лоялс" перед матчем "Зоря"-"Арсенал", а на самому матчі був розгорнутий банер проти луганчан.

- Вживаєте ви якісь заходи по залученню людей на сектор, стікери, трафарети, графіті?

Все робили з вищепереліченого, але ефективний метод поки не знайшли. На секторі тільки ті, кого привели за ручку.

- Але "двері на сектор" завжди відкриті новим людям, які хотіли б себе спробувати в активній підтримці, або ж є якісь обмеження?

Ні, спробувати можуть всі.У кожного різні цілі приходу на сектор, різні емоції, і різні очікування від фанатизму. Людина відсіється сам собою, якщо не впишеться або не знайде себе тут.

- Який середній вік людей на секторі, більшість молодих людей, або є представники більш старшого віку?

Є парочка "стариків", в основному 18-22 роки. Молодих не багато, і вони поки тільки вливаються. Хоча, як такої "основи" у нас немає, напевно, як і в будь-якому маленькому фан-русі.

- Часто застосовуєте піротехніку? Чи були якісь трабли з сірими щодо піро? Як взагалі з передматчевим шмоном на стадіоні?

На самому стадіо тільки тихарі і приватна охоронна структура, з якою у нас, тьху-тьху-тьху, поки відносини нормальні. Мусора на вході влаштовують жорсткий шмон, причому не тільки нам, але і простим вболівальникам. Ніяких "метальних" предметів, аж до того, що в 30-градусну спеку забирають у людей воду. Піро буває іноді, просто так не палимо, якщо принциповий матч, або яка-небудь подія.

- Розкажи про виїзди, як часто ганяєте, в якій кількості?

Ганяємо не часто і не багато, але останнім часом намагаємося їздити більше, так як географія ліги змінилась на схід, і не відвідувати такі міста як "півгодини і Донецк" ми просто не маємо права. Наймасовіший виїзд був у Запоріжжі, близько 30 фанатів, а так, бувало, і в два ряди пробивали. Можу сказати точно одне: наш рух їздить на виїзди заради тих емоцій, заради того чаду, заради того, чого не отримаєш на домашніх іграх, та заради футболу в кінці кінців. Ми не виросли на ультраслігах та інших модних речах.

- Чи є у вас власний фан-шоп? (Рози, футболки, стікери і т.п.). Розкажи трохи про взаємини з іншими рухами, з ким дружите/воюєте? У яких стосунках з керівництвом клубу та й взагалі з гравцями, чи допомагав клуб-небудь, у будь-яких питаннях, чи існують розбіжності?

Клубного фан-шопу немає, є дідулька, що торгує ще атрибутикою із 90-х. Все інше ми робимо своїми силами, за свої гроші. Були у виготовленні і футболки пару раз, і рози (вже 3 види, правда маленькими партіями), і кілька партій стікерів. Все робимо самі, без допомоги всяких новомодних ультрас-дизайнерів, яких розвелося зараз як тарганів, наша філософія - вкласти в підтримку себе, а не гроші. Про відносини з іншими двіжуха особливо розповідати нема чого. В плані "лісових війн" ми поки що перебуваємо на нульовому рівні. Особисто моя думка - всеіці ліси-поля не мають ніякого відношення до футболу, до стадіонів, до команди. Околофутбол - це коли ти готовий набити морду тому, кому не сподобалася твоя команда, втихомирити занадто галасливих фанатів суперників у своєму місті, або відстояти своє знамено десь на виїзді, а виходи 7х7 до 18 років десь то в полі, бійка 2-4 хвилини, рукостискання та інше - це трохи відхід від теми. Хтось може заперечити, я не проти, але особисто я намагаюся приносити в наш движ саме таку філософію. А по командам - дербі з "Зорею", є неприязнь до надто балакучих інет-воїнів з Геліоса, ну і до команд типу Кримтеплиці, тому що ми проти такого прояву сучасного футбола. Добре спілкуємося з хлопцями з "Севастополя", але на рівні рухів "офіційної" дружби немає.

- З перфомансами, як справи йдуть?

У перфі ми шукаємо свій стіль. У нас на секторі немає ні райтерів, ні художників, тому ми орієнтуємося на простоту, і в той же час намагаємося зробити барвисто, не надто спрощувати. Перф з "Севастополем" був першим досвідом. Трохи переборщили тоді з піро, але буває всяке). Допомога клубу закінчується на безкоштовному вході (хоча зараз вхід на стадіон вільний для всіх) і зберіганні нашого інвентаря. Двічі допомагали з автобусом на виїзд, один раз допомогли фінансово з виготовленням прапорів, дали 50% вартості. Людина, що відповідає за ВСЮ роботу з вболівальниками (не тільки з нами, а й з простиою "кузьмою"), мотивує все відсутністю грошей і годує обіцянками, тому ми перестали шукати конструктивний діалог. Добре спілкуємося з тренером, А.І.Волобуевим, він взагалі "хрещений батько" всього алчевського футболу, і до нас ставиться добре, незважаючи на його емоційні висловлювання після Севаса. Завжди готовий йти на діалог, і ніколи ні в чому не відмовляє. З футболістами спілкуємося в основному з місцевими, адже ще вчора багато хто з них ганяв м'яч з нами на шкільних галявинах, а так всі хлопці в нас нормальні і адекватні, наскільки може таким бути професійний футболіст. Ми нікому не нав'язуємося, знову ж таки, я вважаю що між футболістом і вболівальником повинна бути мінімальна якась грань, непомітна.

- Цікавишся ультрас-культурою? Кого можеш виділити в Європі та й у нас, в Україні, двіж, який тобі би подобався?

Зараз в Україні дуже цікаве протистояння МХ і ДД, сподіваюся вони ще влаштують пекло саме на трибунах. Хохли, безумовно, топовий двіж, воістину європейський, як на стадіоні, так і за його межами, у всіх аспектах. За Європою стежу остільки-оскільки, коли попадається щось цікаве. Останнім часом все частіше погляд падає на північ, іноді просто дивують фанати скандинавського регіону, яскраво, барвисто, з душею. Ультра Білої Русі теж зробила крок вперед, цікаві хлопці там теж є.

- Спасибі, що погодився розповісти про вашу двіжуху, успіхів вам, більше адекватних людей на секторі, і, звичайно ж, перемог улюбленої команди. Наостанок що побажаєш нашим читачам?

Побажаю всім сил в їх борьбі. Хотілось би, щоб люди не забували, заради чого вони збираються на стадіоні, щоб люди любили свою команду, поменше понтів, побільше краси і веселощів на трибунах. Як то кажуть, "щщи попроще - пой погромче". Ну і хочу звичайно ж закликаю всіх до єдності, зараз вона нам потрібна, як ніколи, і в цьому буде наша сила. Спасибі, було приємно поспілкуватися!