Інтерв’ю з лідером фанатів Олександрії
17 листопада 2014
Поки ми готуємо звіт по Першій лізі за першу половину сезону, пропонуємо вашій увазі невелике інтерв’ю з лідером олександрійських фанатів, який погодився відповісти на наші питання. Коротко про все найголовніше. Сподіваємось, з початком міжсезоння у нашого сайту буде можливість збільшити кількість інтерв’ю з фанатами самих різних клубів. Нудно точно не буде...

- Розкажи, будь ласка, про себе. Скільки тобі років, чим займаєшся в звичайному житті?

- Мені 24 роки. У вільний час ходжу в зал побігати у футбол або провожу час вдома разом з дружиною.

- Як давно сформувався ваш фанатьский рух? Розкажи про історію створення та формування руху.

- Двіж у нашого клубу був від самого його заснування – 1990-й рік, але самі розумієте, хто там був. Звичайна активна кузьма, яка напивалась перед матчем і поводила себе на стадіоні трохи активніше, ніж вся інша маса. Наша організація з’явилась в 2007-му році. На той час був такий собі фан-рух, який міг останні 3 хвилини стоячи підтримати команду. Молодим пацикам це все набридло, і ми, 6 активістів, пішли на окремий сектор. Нам в спину кричали, що ми на наступний матч повернемось на сектор, бо у нас нічого не вийде, але і по цей день двіж існує.



- Які стосунки у вас з командою? Чи часто гравці спілкуються з фанатами за межами стадіону?

- Між фанатами і командою тісні стосунки. Місто маленьке, футбіки всі, як на долоні, і нам часто випадає нагода з ними потріщати. Іноді даємо їм на горіхи після поразки, але все це швидко забувається. Ну і влітку граємо з ними товарняк, таким чином відкриваючи сезон.

- Розкажи про найкращий перфоманс, організований вашим рухом. А також про найяскравіший виїзний матч?

- Дуже важко назвати щось одне, найкраще. Ми намагаємось на важливі матчі зробити якісний перфоманс. Так, на кожне дербі у нас якісні банери. Та і на Кубок також є багато гарних робіт. Зараз з цим пауза. Гроші кидаємо в АТО. Найцікавіший виїзд був Добромиль. 15 чоловік майже добу жили у Львові на вокзалі. За цей час було дуже багато історій. І матч, де наші перемогли. Ну а найсмішніший епізод - везуть нас акаби з Добромиля у Львів. Зупинились біля магазу, зайшли, затарюємся, а мусор каже - ви пи*дите товар у магазах? Ми робимо наумнячені морди і відповідаємо - ні!, ніколи! А він нам відповідає - а ми да, відкриває холодильник, бере пару пачок морозива і в пазуху. Ми тоді оху*ли.



- Ваша команда деякий час грала у Прем’єр-лізі, чи вплинуло якось це на рівень підтримки та кількість людей на секторі?

- На жаль, був аншлаг тільки на матчах з топ-клубами, а так - без вагомої різниці.

- Розкажи про відносини з фанатами інших клубів до та після оголошення перемир’я.

- Не хочеться ворушити старе. Поки зараз перемир’я, хай про всі війни забудемо. Звичайно, як і у всіх, у нас були і друзі, і вороги..



- Розкажеш про рівень «навколофутбольного» спорту вашого руху та про вашу молодь? Чи займаєтесь ви фізичним розвитком та підготовкою ваших хлопців?

- Ми за здоровий спосіб життя і займаємось спортом. Зараз це в тренді.

- Як вважаєш, який з фан-рухів Першої ліги є одним з топових? В «навколофутболі» та перфомансах.

-Зараз всі рівні. Когось виділити важко, але якщо зворушити минулі роки, то вважаю, що у нас був один із найяскравіших перфів.

- Звичайно, не можна не згадати про політику та події в Києві, на Майдані, та по інших містах України. Чи приймали ви участь у якихось з цих подій? Можливо, в своєму місті.

- Дуже багато неприємностей приніс 2014-й рік. Скажу відверто, я не був на Майдані. В цей час я був за кордоном, але слідкував за всіма подіями. Скажу так, там, де я був, були лише російські канали, і був я не в Росії, то інформація, яку я там отримував, дуже відрізнялась від реалій.



- Можливо, хтось із ваших хлопців бере участь в АТО на сході? Якщо можеш, розкажи про це детальніше.

- Є добровольці, які зараз в АТО. Прикро, що деякі вже ніколи не повернуться додому. Земля їм пухом. Ми їх не забудемо. А ті пацани, які живі і там служать - хай їх Бог береже.

- Зараз у вас є можливість звернутись до росіян та фанатів російських клубів.

Прикро, що російські колеги так відреагували на всі ці події. Багато людей знають, коли росіяни приїжджали в Україну і просили допомогти в українців, щодо вирішення питання з чурками на Манежній. Наші не відмовили, але коли наші звернулись по допомогу, то....

- На завершення, побажай чогось нашим читачам, можливо, ще є ще про що розповісти.

- У цей тяжкий час хочеться побажати всім миру над головою. Будемо сподіватись, що цей жах колись закінчиться. Хочеться, щоб всі українські клуби грали на своїх стадіонах, і їх підтримували вболівальники із щасливими очима.