Кожного тижня ми публікуємо інтерв’ю з представниками двіжів Прем’єр-ліги, і сьогодні спілкуватись будемо з Тарасом - фанатом донецького Шахтаря. Поговорити і справді є про що, адже нещодавно донецький клуб завоював Кубок України, якому передувала масова сутичка з правоохоронцями. А буквально на днях Шахтар завоював золоті медалі чемпіонату, і цей матч теж не обійшовся без скандалу...

- Привіт, вітаю тебе з чемпіонством команди, перше запитання у нас традиційне: розкажи як давно вболіваєш за Шахтар, чи відносиш себе до якогось угруповання і як тебе знають на трибуні?

Привіт. На трибуні мене знають як Тараса. Перший виїзд на футбол в 97-му. Але з двіжем почав катати з 2002. Раніше був в City Guard, потім в OCF. Зараз ні до якого угрупування себе не відношу.

- Матч на вихідних проти Вереса був чемпіонським для Шахтаря, але якогось святкування чи перфів я не помітив. Вирішили святкувати в Києві на заключній грі чемпіонату?

Ідеї для перфу звичайно були, але в світлі останніх подій основним хлопцям стало якось не до цього. Молодь, на жаль, естафету не підхопила. Харківські хлопці нічого на святкування в Києві не готують, може київські кроти щось придумають, але у мене інформації з цього приводу немає.

- Під останніми подіями ти маєш на увазі фінал Кубка? Наскільки я знаю, серед ваших хлопців було немало затриманих. Можеш розказати детальніше про події під стадіоном в Дніпрі?

Так, саме це і мав на увазі. По самим подіям я нічого нового не розповім - відео в Інтернеті більш ніж достатньо. Хто хотів - той подивився. А якщо загалом, то провокація вдалася людям у формі на славу. Бо витягати за 100 метрів до кінця маршу людину з димом раціонального сенсу не було. Його 88 раз можна затримати після маршу по-тихому (саме так себе в харкові і поводять). Ну і основним доказом було те, що речник МВ УМВС в Дніпропетровській області потім бадьоро розповідала "нам пощастило, що футбол був по паспортах, ми легко встановили особи затриманих", аргумент залізний і оскаржити важко. У самому РВВС поліція поводилася коректно. Ну а товариші в шоломах... з часів Яника нічого не змінилось. Били палицями лежачих по чому бачили.

- Чому космонавтам вдалось так швидко розігнати марш? Для мене особисто це було трохи неочікувано...

Так кількість космонавтів була якоюсь нереальною. У мене взагалі складається враження, що це спланована акція. Ну якщо зранку ці недополіцейські викладають фото в інстаграм з підписом "Чекаємо на движуху з ультрас"...

- Серед ваших хлопців були серйозні травми? Бачив фото - тобі теж трохи перепало гумовим кийком...

Наскільки мені відомо серйозних травм не було. А особисто мені вони на спині написали АСАВ кийками.

- Кияни розповідали, що змогли обійти ідентифікацію при купівлі квитків, але в них ніби більш-менш налагоджений контакт з клубом. А як відбувався продаж квитків на фінал для ультри Шахтаря?

Ну у нас з клубом віднсини не дуже... м’яко кажучи. Тому хто хотів - той давав ліві дані, хто боявся, що перевірять паспорти - давав свої. Справа в тому, що знаючи менеджмент нашого клубу, то я б не здивувався, якби перевіряли паспорти на вході. Відносини у нас з клубом такі, що до пресингу нам не звикати. Нас на кожному матчі затримують. Наприклад за спалення ганчірки Новоросії нам влаштували цілу спецоперацію з залученням "Харків-1". Вирахували людину (до речі воював) і вліпили йому адмінку.

- Затримують на кожному матчі? А є якісь формальні підстави для цього? Чи кошмарять просто так без причини?

Піро. Навіть кинута петарда. Там на сектор направлено стільки камер... і при виході затримують. кількість людей на секторі така, що не дати затримати просто нереально. У нас достатньо людей вже отримали бан на стадіон. І за негласною інформацією з нового сезону до них додадуть +15.

- На твою думку яка основна причина чому клуб настільки в опозиції до фанатів? Це проукраїнська позиція двіжу чи от просто бажання контролювати все і всіх, мати слухняну публіку на трибунах?

Така ситуація почалася досить давно. Нас навіть в Донецьку затримували в декількох кварталах від стадіону. Моя думка, що клубу потрібна публіка, яка буде ходити на стадіон, їсти їх хот-доги і бігати за автографами футболістів. Ультрас їм заважали скільки себе в русі пам’ятаю.

- Розкажи трохи про бани, як воно працює? В Україні ви, мабуть, єдиний двіж, де вже впроваджені такі речі. Є якийсь офіційний список людей, яким заборонено вхід на стадіон? Хто контролює виконання цих рішень? Які наслідки, якщо порушити цю заборону?

Ну я знаю небагато про ці списки. Працює це просто - не пускають на стадіон. І, чесно кажучи, я не чув щоб комусь вдавалося пролізти. Система безпеки налагоджена. Але я думаю якщо все ж пролізти, то в перерві по тихому просто виведуть. Слава богу до нас в сектор не лізуть. Це останнє місце до якого не дісталися. Та й сенсу немає. Там камери такі, що буде видно сірниками якої фірми підпалювали дим. Я бачив роздруківки з камер, вони дуже якісні.

- Мда уж. І при цьому гравці підходять до сектору після перемог, наскільки я бачив... Вони хоча б приблизно уявляють що відбувається на фанатській трибуні?

Харківський двіж контактів з гравцями по факту не має. Є у київських хлопців пару контактів. Але сенсу їм доносити немає, більша частина основних гравців - це люди, які приїхали на заробітки. Їм байдуже. Вони як правило підходять до сектору тільки після виграного чемпіонату або кубка. На рядових матчах нам пару трійку українських гравців плескає і все. Буває, звичайно, допомога від українських гравців, але вона іншого плану.

- При таких не дуже райдужних розкладах який у тебе особисто стимул продовжувати катати за цей клуб?

А хіба можна поміняти клуб? Я давно вже звик до такого відношення клубу. Я б, напевно, втратив свідомість від здивування, якби клуб пішов на контакт. В цьому двіжі мої друзі, разом з ним я провів майже половину життя. Мені важко уявити свої вихідні якось інакше.

- А є взагалі можливість дізнаватись якісь інсайди в клубі? Наприклад, де Шахтар буде грати домашні матчі в наступному сезоні? Бо в багатьох джерелах читав, що це може бути НСК Олімпійський в Києві...

Так, у нас люди, які раніше активно катали, працюють в клубі. Тому деякі речі дізнатися можливо. З приводу стадіону сьогодні читав інтерв’ю з одним з керівників клубу - він сказав, що залишимося на Металісті. Для Шахтаря це, напевно, оптимальний варіант. На них ні у Львові ні в Києві ходити не будуть. А тут і близькість Донеччини, звідки багато приїжджають на матчі як раніше на Донбас-Арену, так і велика кількість переселенців. Та й для двіжу це оптимально. Нам тут вдалося створити нехай і невеликий, але досить цікавий колектив.

- Як взагалі розкидало кротів по Україні після початку війни? Ти кажеш, що є харківський і київський осередок. Які вони по кількості? Можливо десь в інших містах теж є активні групи?

Кількість в харкові вимірюється сектором. Це близько 50 осіб. Є в дрібних містах донецької і луганської областей якісь групи людей по 10. В Києві дуже багато людей з двіжу, але тому що там клуб не грає, то розвитку двіжу це не сприяє. Багато з тих, хто туди виїхали і були активними людьми, або зовсім відійшли, або з’являються тільки на матчі ЛЧ. Для розвитку двіжу команда повинна грати в одному місті. Приклад олімпійців. Від 5 чоловік на секторі рік тому до майже 20 на останньому матчі. А так, кротів можна зараз знайти практично в будь-якому більш-менш великому місті Українию... Та й не тільки.

- Скільки людей з двіжу в поточному сезоні пробивали євровиїзди? Дивно, але ваші сторінки в соцмережах перестали бути активними і знайти таку інформацію відносно складно...

Небагато. До 5 осіб в груповому етапі. Тільки 1/8 в Римі близько 15 приїхало. Хоча і на євровиїздах ми примудрилися знайти пригоди. Наприклад в Неаполі мені ледве вдалося врятувати харківський лицьовик.

- Наскільки правдива інформація, що клуб продовжує возити вболівальників на принципові ігри Шахтаря з окупованих територій?

Мені про таке невідомо. Та й я важко уявляю як автобус п’яного мужич’я буде їхати через блок-пости.

- Можливо маєте якісь плани на наступний сезон? В плані сектору, виїздів, перфів?

Ну довгі плани важко будувати в нинішній ситуації. Звичайно, хотілося б якогось розвитку. Не повинен сектор Шахтаря бути на рівні середніх рухів Першої ліги. Будемо працювати над цим. Тим більше у мене є чітке відчуття, що дно пройдено. І це стосується не тільки нас, а й чемпіонату в цілому. Ми почали пристосовуватися до нових реалій. Звичайно, до рівня 2013 нам всім далеко, але відчуття піднесення все таки присутнє.

- На твою думку можливий розвиток української фанатської сцени без ненависті на трибунах і регулярного навколофутболу?

Думаю можливий. Але за західноєвропейським типом. Ось часто дивишся на фото з виїзду німецьких чи італійських фанатів на ЛЧ. Виглядає як половина Євромайдану. Красиво і дуже небезпечно. Але на ділі сильних навколофутбольних двіжух в Західній європі мало. Так і буде. Без регулярного отримання по голові народ буде підтягуватися, але в ОФ плані це їм сили не додає.

- Ну що ж, дякую тобі за інтерв’ю. Було дуже пізнавально. Будемо сподіватись, що дно і справді пройдено...

Спасибі і тобі за ту справу, якою займаєшся! Удачі команді ultras.org.ua в їхніх справах!