З перших хвилин звітного поєдинку гості забрали м’яч під свій контроль, але серйозно не загрожували воротам суперника, а потім на 8-й хвилині зовсім несподівано пропустили. Після забитого гола господарі перехопили ігрову перевагу і перевершували суперника на всіх ділянках поля, ледь не забивши другий гол. Згодом городяни перехопили ініціативу і окупували чужу половину поля, гості заробили безліч кутових, але не могли отримати з цього ніякої користі. У другому таймі городяни продовжили тиснути на ворота суперника, але це, як і раніше, не приносило ніяких дивідендів. Далі першу скрипку грав Маріуполь, азовці добре оборонялися, а суперники так і не змогли награти бодай на нічию.

Світлини з цієї гри, на жаль, знайти не вдалося, по трансляції було видно, що олександрійці пробили цей виїзд і мали досить непогану банерну лінію.

Львів більшу половину першого тайму виглядав агресивніше. Номінальні господарі проводили атаку за атакою, а Карпатам залишалося лише захищатися. Один з гострих моментів привів гостей до тями, і вони почали відповідати своїми випадами. Львів почав збавляти оберти та навіть дозволив Карпатам взяти центр поля під свій контроль. У другому таймі темп абсолютно не впав, а команди грали на зустрічних курсах. Моментів не стало більше, але і швидкості, і рівень боротьби суттєво зросли. На 74-й хвилині Карпати таки забили та вийшли уперед. Та раділи номінальні гості не довго, Львів швидко встановив паритет. Зрештою, 1:1 є логічним віддзеркаленням того, що відбувалось на полі.

Львівське дербі носило надто принциповий характер, тож фанати Карпат заздалегідь підготувалися. Сектор прикрашав лицьовик «Велике місто – єдина команда», окрім цього були вже традиційні прапори. Зелені Леви влаштували потужну шизу, з шаленою ненавистю до номінальних господарів. При цьому протягом матчу була спалена добряча кількість піро. Варто зазначити, що тренер Львова підігрів градус, показавши нецензурний жест сектору левів після забитого голу. Після матчу відбулася невеличка сутичка з правоохоронцями.

Гостріше гру розпочав Арсенал, провівши при цьому декілька небезпечних атак на ворота суперника. Олімпік витримав натиск з боку господарів і потім сам пішов в атаку, перетворивши першу ж можливість забити у взяття воріт на 16-й хвилині. Після забитого гола підопічні Санжара набули впевненості у власних силах і продовжили атакувати, маючи намір провести ще один гол. Незважаючи на кілька хороших атак, завершити їх взяттям воріт не вдалося, а потім кияни знову перехопили ініціативу. У другому таймі команди по черзі проводили свої атаки, одна з яких дозволила Арсеналу зрівняти рахунок. Раділи каноніри недовго, донеччани знову вийшли уперед, після чого Арсенал просто посипався. Спочатку олімпійці не реалізували пенальті, але наприкінці матчу таки забили третій гол та поставили крапку в матчі.

6 олімпійців підтримали команду у грі проти канонірів. Чому цього разу зібралася невеличка кількість народу, залишається тільки здогадуватися.

Шість матчів поспіль кияни не знали смаку перемог, тож у цій грі динамівці були налаштовані рішуче, що, в принципі, було зрозуміло з перших хвилин матчу. Гості іноді небезпечно відповідали, але нулі на табло так і не змінювалися. Наполегливість киян вилилася у гол вже на останніх хвилинах першого тайму. Відразу після перерви Десна спробувала перехопити ініціативу і провела три непоганих атаки, ось тільки ударів не вистачало гостям, а кияни регулярно перевіряли Паста на міцність. На 68-й хвилині Динамо знову забило. Гості мали свої моменти, але скористатися ними сповна так і не змогли. Не встигли сіверяни оговтатися після попереднього голу, як кияни забили знову. А потім був і четвертий гол, а за ним і фінальний свисток, який перервав безвиграшну серію столичної команди.

Шість матчів поспіль кияни не вигравали, тому перемогу над Десною вирішили святкувати так, ніби виграли Лігу Чемпіонів. На секторі господарів була велика кількість піро після кожного з чотирьох голів, іронічний банер на лицьовій лінії і топова шиза. Окрім цього, переважна кількість сектору одягла сонцезахисні чорні окуляри. Після фінального свистка ультрас висипали на бігові доріжки святкувати разом з командою.

Сіверяни жваво підтримували свою команду з непоганим звуком та прапорами. Загалом, гру у столиці на гостьовому спостерігали майже три сотні чоловік.

Перший тайм видався досить прісним на будь-які дії біля воріт обох голкіперів. Гірники намагалися знайти порозуміння один з одним через ротацію складу, яку провів тренерський штаб донеччан. А одесити були налаштовані на оборону. План гостей тримався цілих 57 хвилин, аж поки гірники не спромоглися відкрити рахунок у матчі. Після забитого м’яча господарі стали виглядати куди впевненіше, атаки стали гострішими, а швидкості ще більшими. Одесити банально не встигали закривати всі зони. Другий гол назрівав, і донеччани таки досягли свого. Надалі Шахтар дещо заспокоївся, гру пожвавили заміни від Фонсеки, після яких гірники поставили остаточну крапку у матчі, забивши третій м’яч.

30 фанатів підтримували помаранчево-чорних. На майже порожньому стадіоні донеччан було добре чутно, декілька разів відбувалися переклички з іншими секторами. Вже традиційно на секторі гірників патріотичні банери та прапор.

10 гостей з Південної Пальміри пробили виїзд до Харкова. Одесити трохи попалили та чимось особливим більше не запам’яталися.

Команди не стали чекати, поки глядачі, що запізнилися, підтягнуться на стадіон, а відразу почали шукати можливості для загострення. Грі не вистачало якоїсь нестандартності. Були швидкості, було бажання, але найчастіше всі ходи вдавалося читати захисникам. Ворскла на правах господарів більше володіла м’ячем, але особливої користі їм це не приносило. Більш цікавим видався другий тайм гри, перевага остаточно перейшло до господарів поля. В таких умовах гол не змусив себе довго чекати. Поразка, яка почала майоріти на горизонті, явно не влаштовувала гостьову сторону. Зоря пішла вперед значними силами, можливо, вперше в матчі, і тут же це принесло результат. Розв’язка матчу, як і годиться, припала на його кінцівку. Спочатку полтавці не змогли з точки пробити Махарадзе. Здавалося б, гра закінчиться унічию, але господарі таки дотисли луганську команду. Друге взяття воріт припало на 90-ту хвилину матчу, що не залишило часу для Зорі на порятунок у цій зустрічі.

Трохи більше сотні фанатів підтримали господарів у центральному матчі туру. На секторі ворсклян було багато банерів та прапори в кольорах клубу. Звук був доволі непоганим протягом усього матчу. Настрій у полтавців був чудовий, адже команда подарувала своїм фанатам перемогу. До того ж був ще один привід порадіти, адже така важлива перемога відбулася якраз на День Міста.