З перших хвилин суперники діяли доволі обережно, не кваплячись форсувати розвиток подій. Дебют матчу був за Зорею, саме вони задавали темп гри, провівши кілька змістовних, швидкісних і досить небезпечних атак. Чернігівці аж ніяк не зачинялися на своїй половині поля, і були готові до наступу гостей, проводили контратаки і також організували кілька цікавих ситуацій. Зоря використала свої можливості у середині тайму. Забивши гості почали грати впевненіше спіймали кураж та ледь не забили вдруге. Були періоди, коли Десна перехоплювала ініціативу, але особливої користі це не приносило. Після перерви в обох командах відбулися заміни, і гра стала більш яскравішою. Вирішальний момент у грі стався незадовго до кінця, коли гості знову забили та поставили крапку в матчі.

Фанати Десни вивісили банер в підтримку полонених українських моряків затриманих біля узбережжя Української АР Крим. На банері був напис «Тримайтеся, брати!», а поруч був вивішаний прапор військово-морських сил України.

30 фанатів Зорі підтримали команду у Києві, куди був перенесений звітний поєдинок. У гостей була велика банерна лінія та досить непоганий звук. Луганці від душі раділи забитим м’ячам їхньої команди.

На правах господарів Арсенал одразу ж заволодів ігровою та територіальною перевагою, окупувавши чужу половину поля. Кияни заробили декілька перспективних штрафних, яким бракувало влучності. З часом Карпати перехопили ініціативу і перейшли на чужу половину поля, створивши декілька небезпечних моментів. Здавалося що львів’яни дожмуть суперників, втім сталося навпаки і господарі повели у рахунку на 23 хвилині. Карпати і далі продовжували тиснути на ворота господарів, але Арсенал більше так не помилявся. У другому таймі на полі була лише одна команда – Карпати. Львів’яни продовжували розхитувати оборону суперника, і таки досягли свого на 72-й хвилині. Далі хід гри не змінився, в принципі як і рахунок на табло.

Порядку 120 львівських ультрас пробили виїзд до столиці. Окрім львів’ян на секторі були також присутні і фанати Динамо. Сектор львів’ян прикрашали величезна кількість банерів з назвами добровольчих батальйонів, які захищають нашу країну. Не обійшлося і без піро, гості використали чималу кількість на матчі. Також на секторі львів’ян був спалений прапор держави-агресора.

Обидві команди продемонстрували доволі відкритий футбол з різноманіттям небезпечних та гострих моментів. Господарі були куди більш наполегливими та першими відкрили рахунок. Гості теж мали непогані моменти для взяття воріт, втім у завершальній стадії їм чогось бракувало. Згодом азовці таки отримали свій шанс та встановили паритет. Раділи маріупольські футболісти не довго, адже вже в наступній атаці заробили пенальті у свої ворота, як наслідок Львів знову опинився попереду. На полі відбувалися гойдалки, гра продовжувала бути напруженою до самого фінального свистка. В останній десяти хвилинці Маріуполь таки досяг свого удруге зрівнявши рахунок. На цьому команди і зупинилися.

Один відчайдух наважився подолати відстань більше тисячі кілометрів задля підтримки Маріуполя у Львові.

Шахтар на правах номінальних господарів та на правах фаворити поєдинку, вирішив не відкладати справу в довгий ящик. Гірники забрали м’яч під свій контроль та зуміли швидко відкрити рахунок у матчі. Втім Олімпіку доволі швидко вдалося відсунути гірників від своїх воріт та почати грати першим номером. Особливої користі це не приносило. Шахтар повернув м’яч під свій контроль, але голів у першому таймі більше не було забито. У другому таймі все повернулося з ніг на голову. Олімпік почав грати агресивніше та зовсім скоро зрівняв рахунок. Не встигли помаранчево-чорні прийти до тями, як пропустили вдруге. Шахтар кинуся відіграватися та вижати щось корисне спромігся лише наприкінці матчу. А далі було вилучення коуча Олімпіка та листопад жовтих карток занадто емоційним гравцям обох команд.

Трохи більше 20 фанатів назбирав сектор господарів на донецькому дербі. Окрім вже звичних патріотичних банерів, гірники також вивісили прапор військово-морських сил України.

Не встигли команди звикнути до поля та налаштуватися на гру, як гості вийшли уперед. Ворскла зовсім не розгубилася, адже останнім часом частенько пропускала перша. Полтавці пішли на ворота суперника великими силами. Відчувалося бажання у господарів відігратися і був у них очевидний бойовий настрій, але трохи бракувало влучності. Олександрія грала другим номером, проводила непогані контрвипади, але м’яч у гостей довго не тримався, більше трьох-чотирьох передач на половині поля суперника не виходило. Після перерви олександрійці стали дорожити м’ячем і вже не давали супернику багато вільного простору. Гра була рівною. Команда Сачка додала ближче до кінця і особливо на останніх хвилинах штурмувала ворота суперника. Втім вирвати бодай нічию господарям так і не вдалося.

Не лишили свою команду без підтримки і ультрас Олександрії. На матчі у Полтаві гостей підтримували 9 активних фанатів, яким на заваді не стало навіть те, що гра відбувалася у будній день.

Кияни очікувано забрали м’яч під свій контроль з перших хвилин матчу, окупувавши чужу половину поля, але не завершували свої підходи ударами по воротах. Перший небезпечний момент виник саме у гостей, Бойко знову помилився, але киянам пощастило. Відповідь господарів не змусила себе довго чекати, і вже на 20-й хвилині біло-сині повели у рахунку завдяки пенальті. Після забитого гола і аж до закінчення першого тайму підопічні Хацкевича не особливо рвалися в атаку, часто віддаючи м’яч у володіння Чорноморцю. Після перерви одесити грали більш гостро. Втім тривало це не довго. Згодом господарі знову забрали м’яч собі і перебралися на чужу половину поля, і знову забили досить легкий гол – цього разу також з пенальті. Чорноморець намагався забити хоч гол престижу, але рахунок на табло більше не змінився.

Підтримку киянам в крайній домашці цього року забезпечив трохи не повний сектор. Останнім часом на фан-секторі збирається не так багато народу, а цього разу матч перепав на будній день. Але якщо брати відвідуваність на всіх матчах туру, то тут у біло-синіх найкращій показник. Вже традиційно для домашки не використовується піро, команду підганяють розтягами та прапорами. Також на останніх матчах активно використовуються нові заряди. Звісно, шалено святкували забиті м’ячі. Звук досить пристойний для невеликої кількості народу.

16 одеситів шизіли у цьому матчі за Чорноморець. Моряки не пасли задніх та підтримували команду як могли. Не зважаючи на незадовільний результат матчу, після фінального свистка команда майже у повному складі підійшла до фанатів та подякувала тим за підтримку.