Вже із самого ранку по місту блукали фігури у кольорах ДК та ШД. Вцілому, то були кузьмічи, які шукали притулку у дощову погоду, щоб хильнути трохи. Тому майже всі місця під ялинками біля Площі Свободи були зайняті. Люди, які були хоч трохи приближені до ультрас майже не палилися, замотуючи рози на шию.
Одним із наслідків подій у Охтирці стали дуже жорсткі умови запису на виїзд у киян (щоб отримати квиток необхідно було лишити паспортні дані і номер мобільного). Можливо це, а можливо і будній день стиали причиною того, що більшість активу столиці просто забила на цю гру. Займали гості зі столиці три сектори, майже 5 тисяч чоловік. Активна частина була зосереджена ближче до центру трибуни. З Донецька приїхало дуже багато людей, майже 15 тисяч. Звичайно ж більшість і тут була за кузьмичами... Зайняли донечани всю північну трибуну. Ультрас ФКШД розмістилися також ближе до ценрту трибуни, а харківська частина активу була на звичному шостому секторі (трохи лівіше від табло).
На початку матчу на обох секторах розвернули веліки банери. У Шахтаря рука давила динамівську літеру "Д", на протилежній трибуні було розгорнуто напис "You will not stop Dynamo Kyiv". Донеччани додали ще і модульне шоу, яке на цей раз вдалося не дуже, через те, що багато людей просто запізнились на гру (до речі, на територію стадіону не пускали з дудками, що не завадило дударям проявити себе під час матчу).
Шиза на «півночі» була досить посередньою через дуже велику кількість лівих людей. Незважаючи на це були присутні постійні переклички, які лише підримувала кузьма, що сиділа між секторами Харкова та Донецька. Заряди були також не досить злагоджені, але знову таки, через кількість лівих людей... Комусь захотілося крикнути «ШАх-тАр», його підтримали сусіди... і тд. Тому деякі потуги активної частини були просто перебиті. Був ще один банер у донеччан, але чомусь камери фотографів його не зловили.
Сектор киян було чутно з протилежної трибуни лише кілька разів за матч, коли переставала свистіти кузьма з Донецька, але по телевізору їх було чутно набагато частіше, через компактність сектору, та більшу кількість адекватів, заряджала у киян приблизно половина тих, хто приїхав.
Після фінального свистка кияни отримали заслужені оплески від гравців, та почали підтягуватися до виходу. Донецька ж трибуна ще декілька раз вибухала під час привітань команди, та нагородження. Гравці дуже довго дякували за пітримку (найактивнішим був Срна, якого майже силою тягнули до роздягальні ). Коли стадіон майже спорожнів донечани та харків’яни ще позаряджали дружніх зарядів.
Вцілому організація обох трибун була на високому рівні, і заважав лише фактор чужого стадіону. Не вистачало мабуть трохи піротехніки, але знову таки, через всім відомі причини... І далі за текстом.
