Тема даної статті - ультрас-рози, без яких сьогодні більшість фанів усього світу не можуть себе уявити. (Наприклад у мене кожен третій знайомий фанат колекціонує рози і на виїзд в Дніпропетровськ крім різних роз Динамо ми тащили рози ЦСКА, і Арсеналу, а з Харкова - рози Геліоса, Металіста, Harry Crew і ще кілька штук - коли зупиняє міліція, то визначити за кого вболіваєш ой як не просто - прим. Dexter). Точніше про цілу колекцію ультрас шарфів. З матеріалом мені допоміг один хлопець, що живе поряд з містом Genoa, яке знаходиться на півночі Італії. До речі, фанатіє Giacomo (ім'я хлопця) за Мілан і навіть входить у Brigate Rossonere.
Трошки історії. Коли з'явились рози в Європі не знає ніхто, таким чином фанати виділяли свою приналежність до певного клубу. А от на теренах колишнього СРСР атрибутика московської команди Cпартак вважається однією з найстраріших, вона налічує без малого вже майже три десятки років. Перші шарфи з'явились на початку сімдесятих з народженням самого руху фанатів. Але це були так звані “самопальні” шарфи, тобто зв'язані уручну. Вже десь у 1980 році шарфи з'явилися і у команди з Неви - у пітерського Зеніту. Звичайно ж робились всі вони в той час кустарним способом, допомагали бабусі/мами/знайомі.
У Giacomo все починалося десь у 1992 році. Чому саме ультрас шарфи? На це він відповів, що дуже велика кількість фанів збирає саме рози. Першим і напевно найулюбленішим є шарф італійського Мілана, власне його улюбленої команди. Це шарф - Brigate Rossonere (Sezione Toscana).
На сьогоднішній день в його колекції знаходиться близько 130 ультрас шарфів і збирає він виключно барскарфи. Як поповнюється його колекція? Найчастіше це обмін, бо по іншому, він рахує, ультрас-шарфи не дістати. Я думаю ви розумієте, що ультрас-рози виготовляються на замовлення і у вільному продажу їх немає. До того ж не завжди в угрупуванні знайдеться лишня розетка, та й хто буде ризикувати, віддаючи розу угрупування в незнайомі руки, - на наступному ж матчі вона може бути спаленою на трибуні найзапеклішого ворога. Тому роздобути ультрас-розу - заняття для трошки зухвалих і дуже терплячих...
Але як було сказано вище, в Італії дуже багато колекціонерів, не кажучи вже про Європу та інші континенти. На тому ж ultras-tifo є розділи, де можна домовиться про обмін різною атрибутикою. За його словами немає гарантій, що тебе хтось не обдурить, але люди сліпо йдуть до пошти з надією на довіру. До речі, в його колекції відсутні шарфи ультрас команд з України. Напевно у нас поки все це слабо розвинено. Розплющуємо очі і з надією на краще йдемо в майбутнє, з часом і до нас це все прийде.
