Продовжуємо серію публікацій про фанатські протистояння між угрупуваннями з одного міста. Наш наступний пункт призначення на футбольній мапі – італійське місто Турин, де 26 лютого відбулося супердербі Серії А «Ювентус» – «Торіно» (зустріч закінчилася з рахунком 0:0).
Турин – четверте місто Італії за чисельністю жителів. Втім, за амбіціями практично в кожній галузі людської діяльності він може посперечатися за лідерство. Батьківщина мартіні і автомобільна столиця Італії, володар багатющої колекції єгипетських старожитностей і один із центрів виробництва італійського кіно, університетське місто і організатор найбільшого міжнародного книжкового ярмарку – це все він – адміністративний центр області П’ємонт. На світовій футбольній мапі Турин відмічений особливо. Тут базуються два легендарних футбольних клуби – «Ювентус» і «Торіно». Їх історичне суперництво є справжньою прикрасою не тільки кальчо, але й всього європейського футболу.
Ворожнеча на футбольних полях перенеслась і на трибуни, а часто і за трибуни стадіонів. Тіфозі двох популярних клубів ніяк не уживаються у великому місті і часто сходяться обличчям до обличчя у кривавих протистояннях, пік яких припав на 1980-ті роки. Існує думка, що в самому Турині, на відміну від решти Італії, «Торіно» має перевагу за кількістю уболівальників над заклятими суперниками. Але зараз це вже не так. Останнім часом багато корінних жителів Турина поселилися за містом, в той час, як до міста приїхало чимало провінціалів, особливо з південних регіонів країни. Прагнучи швидше асимілюватися у міському середовищі, вони стають запеклими шанувальниками «Старої сеньйори». «Торіно» ж, що останнім часом значно втратив колишній лиск і, животіючи деякий час у серії В, не зміг заручитися достатньою підтримкою нових туринських жителів.
Саме прихильники «Торіно» першими в Італії стали називати себе «ультрас». Крім того, строкаті театралізовані вистави на трибунах Апеннінського півострова також зародилися в середовищі вболівальників гранатової команди. Найбільш радикальні фанати «Торіно» – «Ультрас Граната». Історія цього формування бере свій початок з 70-х років. У 1981 р. фанати з правими політичними поглядами від’єдналися від «Ультрас Граната» і створили своє формування «Граната Корпс». Засновник групи – Вальтер Челоцці. Їх відмінна риса – використання готики на своїх банерах.
«Наше життя завжди пройде разом з тобою, Спливають роки і відстані, але тільки наша пісня Повсякчас присвячується тобі, Торо але, але, Вперед, гранатові!"
Цій пісні вже більше тридцяти років. Приблизно кожні п’ять років у надрах «Ультрас Граната» народжується нове утворення (найбільш значним з таких є «Вікінг Граната»), але, не дивлячись на деякі протиріччя між різними течіями тіфозі, ці слова підхоплюють усі «торінезі» і стрункий хор надихає гравців у гранатових футболках на ратні подвиги.
Історія угрупувань вболівальників «Юве» більш химерна. Перші об’єднання також з’явилися у середині 1970-х років. Вони носили назви «Венсеремос» і «Аутономія б’янконера». У 1977 році з’явилася, мабуть, найвідоміша група фанів «Файтерс», заснована Беппе Россі. В 1980-ті армія ультрас «Ювентуса» поповнилася двома значними формуваннями – «Вікінгс» і «Нуклео Армато б’янконеро».
1987 року після жорстоких сутичок між фанами «Юве» і «Фіорентини» угрупування «Файтерс» було розпущене. Частина його колишніх членів створила у 1988 році формування «Другі». У період свого розквіту ця група тіфозі налічувала близько 10 тисяч членів. 1993 рік ознаменував розкол у цьому русі, і частина хлопців відокремилася від "Другі" для відродження старої доброї "Файтерс". Кілька наступних років пройшли у протистояннях між цими групами, кінець якому поклала перемога "Юве" в Ліги чемпіонів 1996 року. Саме після такого успіху команди Марчелло Ліппі було засновано Об’єднавче формування «Блек енд Вайт Файтерс группо сторіко 1977». У наш час воно налічує близько 1200 членів. Наймолодше угрупування «Старої Сеньйори» – «Ной Солі» – засноване у 2002 році колишніми членами «Вікінгс» І «Нуклео Армато Б’янконеро». Нині її чисельність становить близько 180 чоловік. Відрізняється особливою агресивністю і неприязню до фанів «Торіно».
Особливістю протистояння тіфозерій «Юве» і «Торіно» є тонкий гумор банерів, барвисте оформлення трибун і грандіозне змагання у хоровому співі. Зараз у дні дербі між тіфозі, як правило, відбуваються дрібні сутички. Кілька років тому у центрі Турина відбулася 7-митисячна демонстрація тіфозі «Ювентуса». Вони святкували виліт «Торо» у серію В. У позаминулому році трохи більше 2-х тисяч «торінезі» відмічали аналогічне «досягнення» (хай і не зовсім спортивне, а швидше, судове) «Старої Сеньйори».
Легендарний бос концерну «ФІАТ» і «Ювентуса» Джованні Аньєлі колись сказав: «Турин – це величезна закрита книга, де тільки той, хто читає її сторінка за сторінкою, може зрозуміти її значення, цінність і велич». Туринське дербі – беззаперечно, важлива глава цієї книги. Не залишайте її непрочитаною.
