У Глазго – найбільшому місті Шотландії – співіснують два з найбільш популярних футбольних клуби Старого Світу. Уже не один десяток років "Рейнджерс" і "Селтік" розігрують титул найсильнішого в Шотландії. Футбольні журналісти, розповідаючи про популярність футболу у цьому чи іншому регіоні, частенько вживають популярний вислів: мовляв, для місцевих жителів футбол – це релігія. Проте, якщо в більшості випадків цей вираз, що набив оскому, є гіперболою, то у випадку з глазвенгійцями дуже точно відбиває суть відносин між фанатами двох популярних в усьому світі клубів. "Селтік" був заснований найбільшою в Шотландії громадою ірландських католиків, тоді як "Рейнджерс" – команда протестантів, чи, як помічає відомий британський дослідник фан-теми Дугі Брімсон, "найбільш шотландський з шотландських клубів".
Історія заворушень до, під час та після поєдинків "Селтік" – "Рейнджерс" бере початок на рубежі ХIХ-ХХ століть. На стадіоні "Хемпден Парк" після фіналу Кубку Шотландії 1909 року озброєні ножами фанати вчинили погроми на трибунах, а потім прорвались на поле, де спорудили... барикади, які були підпалені акурат перед атакою поліції. У наступних зіткненнях кілька поліцейських загинули від ножових поранень.
Для грандів шотландського футболу характерна досить широка географія фан-руху. Так, у "Рейнджерс" на сьогодні близько 600 офіційних клубів по всьому світу. Вони налічують біля 30 тисяч зареєстрованих членів. Серед місць дислокації цих формувань є такі екзотичні для шотландців місця, як Перу і Азербайджан (угрупування називається "Баку Беарс"). Прообразом сучасних фанатських груп стало утворення із назвою "Бріджтон Біллі Бойз". Появу банди датовано серединою 20-х років, а лідером був такий собі Біллі Фуллертон. Його ім'я і досі виспівується у "рейнджерівському" фанатському епосі:
Привіт, привіт! Ми – "Біллі Бойз"! Привіт, ви пізнаєте нас за нашими криком, Ми по коліна у феніанській крові, Здавайся чи помреш, Оскільки ми – "Бріджтон Біллі Бойз"!
Одним з найбільш вікових із нині діючих клубів уболівальників "Рейнджерс" є заснований 1948 року "Дамбертон енд Олександрія лойял Рейнджерс саппортерс клаб".
Особливістю глазвенгійських фанатів 1970-х стало особливе ставлення до холодної зброї. Ножі, мачете, сокири – звичайні атрибути для сутичок хуліганів на той час. У 1971 році на стадіоні "Айброкс" сталась перша масштабна трагедія: під уламками сходової огорожі, що розвалилась, загинуло 66 суппортерів обох команд. Через 30 років на стадіоні "Айброкс" був відкритий меморіал жертвам цієї трагедії. Автор скульптури – Енді Скотт.
В середині 80-х років в Глазго з'явилось на світ найбільше хуліганське об'єднання фанатів "Рейнджерс" – "Інтер Сіті фірм", що неодноразово брало участь в розбірках з угрупуваннями хуліганів "Селтіка" "Роман Католік кешлс" і їх правонаслідувачами "Селтік Соккер Крю". У 1987 році народилось формування "Бейс Сарацин Рейнджерс", що вибрало своїм слоганом нехитрий, але красномовний вираз: "Ми – люди!"
Справжній сплеск фан-руху почався на рубежі ХХ і ХХI століть. З'явилося безліч угрупувань, що прославляють того або іншого футболіста "Рейнджерс". Характерний приклад – "Артур Нуман лоял Рейнджерс клаб Мілнгеві" (на честь голландського легіонера "Рейнджерс" Артура Нумана), що зародилось в березні 2000 року. Нестримно набирає силу об'єднання "Іст Інклошуер блу енд вайт армі", що з'явилось на світ у 2005 році. Фірмові шарфи, розтяги і банери цієї групи з фірмовою емблемою "ЕЕ" можна зараз зустріти на стадіоні "Айброкс".
Група чітко виділяє свої цілі, на першому місці серед яких стоїть: створення галасливої і барвистої атмосфери на "Айброксі". "Ми слідуватимемо за "Рейнджерс" всюди, в будь-яку точку, якщо вони відправляться до Дубліна, ми підемо за ними", – виспівують члени "Іст Інклошуер". Перед матчами єврокубків слово "Дублін" змінюється на слово "Європа". У іншій пісні розігруються стосунки між шанувальниками "Рейнджерс" і "Селтіка": "То команда, команда з Глазго, чиї кольори – білий і зелений, Але коли вони зустрічають хлопців у синьому, вони просто не знають, що їм робити". Закінчується цей музичний твір запевненням: "Ми зберегли синій прапор, що високо майорить!" "Якщо ти – не "рейнджер", можеш на мене не розраховувати!" – підкреслюється в ще одному бравому марші "Іст Інклошуер".
Своєрідну роль у фан-русі "Рейнджерс" грають угрупування з США. Так, представники "Чікаго Рейнджерс Саппортерс Клаб", заснованого 2000 року, кілька разів за сезон вибираються до Шотландії для відвідування "Олд Фірм дербі" і беруть активну що у перед- і післяматчових безладах. Особливе місце у фанатській структурі "Рейнджерс" займає "Даблін "Рейнджерс" Саппортерс клаб". Ці хлопці регулярно навідуються в Глазго на "Олд Фірм дербі" і не менш регулярно беруть участь у заворушеннях в різних куточках Шотландії та Ірландії. Членство у тому клубі коштує 20 євро на місяць. З 2000 року походить історія ще одного помітного фан-формуваняя – "Айл оф Харріс тру блус". Спочатку в нього входило близько 100 уболівальників, нині число членів групи перевищило тисячу. Його характерна риса – відсутність поділу за територіальною ознакою. Членами формування є представники 10 країн.
З сучасних угрупувань, що дислокуються безпосередньо в Шотландії, звертає на себе увагу група "Рейнджерс саппортерс траст", заснована 5 квітня 2003 року. Свою мету ці хлопці формулюють гранично просто: "Майбутнє клубу має бути в руках людей, що піклуються про нього!" Крім того, парубки проголосили своїм гаслом наступне: "Покажемо расизму червону картку в Шотландії". Членські внески для громадян Великобританії складають 10 євро, для інших європейців – 12 євро, для нєєвропейців – 15 євро, для підлітків – 5 євро. Нині щосили йде підготовка до святкування 5-ліття групи. Воно відбудеться в Глазго, у фешенебельному готелі "Краун Плаза"...
У "Селтіка" останніми роками виділяється група "Джангл бойз", що влаштовує барвисті хореографічні вистави перед початком "Олд Фірм дербі". Дивіз "Джангл Бойз" – "Проти нетерпимості і расизму". В "Джангл Бойс" – строга організаційна структура. Група складається з "Грін мемберс" ("членів "зеленої" віри", чи, пак, прихожан "зеленої церкви"), "Фьорст Тім сквад" (у нас би сказали: "основи") і Організаційного комітету. Останній складають шість керівних персон, обраних членами "Грін мемберс".
"Селтік", "Селтік"! Це команда для мене, "Селтік", "Селтік"! На шляху до перемоги, Вони – найпрекрасніша команда в Шотландії! Я упевнений, що ви згодні зі мною, Ми не заспокоїмось, поки не виграємо Кубок і Шотландську лігу!
Це приспів знаменитої пісні, що розспівує "Джангл Бойз" протягом усього "Олд Фірм дербі". В іншій популярній пісні оспівується перемога "Селтіка" над "Рейнджерс": "Oh Hampden in Sun, Celtic – seven, Rangers – one". Думаю, переклад зрозумілий. Ну, і звичайно, найпопулярніша пісня фанів "You`ll never walk alone". Ці слова перекладені на багато мов світу і саме вони послужили основою для вихваляння інших клубів на різних континентах. Фірмова екіпіровка члена "Джангл бойз" – шарф з відповідним написом, виконаний у кольорах ірландського прапору, продається у штаб-квартирі організації за 7 фунтів стерлінгів.
Офіційна "Селтік Саппортер ассойсіейшн" зародилась ще в середині 40-х років, в своєму нинішньому вигляді як структура футбольного клубу існує з 1999 року. Тоді ж була написана і конституція Асоціації, в якій ні багато, ні мало 13 статей. "Сентрал Саус Вест енд Уельс Селтік Саппортерс ассоусіейшн" створена 20 листопада 2004 року. У неї входить декілька дуже цікавих фірм, зокрема, "Вулверхемптон Селтік Саппортерс клаб", що в нинішньому році відзначає своє 10-ліття. У ній 70 активних членів, що кожного місяця навідуються на "Селтік Парк". Звісно, не обходять вони стороною і дербі.
"Суїндон Шемрок" був заснований в 2000 році уродженцем Глазго Девідом Тарнболлом. Кожної першої неділі місяця хлопці з Суїндона збираються на з'їзд, де вирішуються організаційні питання і організовуються подорожі за "Селтіком" по всій Європі. Емблема клубу – забавний товстун в біло-зелених одіяннях з рудою борідкою, іменований як "Кельт, що б'ється".
10-річну історію має за плечима "Саус Уельс №1 "Селтік" саппортерс клаб". У ньому близько 150 членів, що безперервно колесять за улюбленою командою по всій Європі. Наймолодший клубів, що входять в цю асоціацію – "Бірмінгем сонс оф Ерін", що з'явився на світ 8 січня 2006 року. Голова клубу Стейсі Райан, його заступник Пів Роув, секретар – дружина Стейсі – Джеккі Райан і ще більше 30 членів клубу різного віку регулярно навідуються в Глазго і беруть активну участь у створенні неповторної атмосфери на "Селтік Парк". Входить в асоціацію і "Бірмінгем клаб №2" – об'єднання з 30-річною історією. Педді Тернер і Джек Делені – президент і віце-президент цього клубу – люди вельми поважного віку, але проте, вони до цих пір повні ентузіазму і частенько беруть активну участь в хоровому співі на "Селтік Парк".
