Рим – одне з найкрасивіших міст світу. Натовпи туристів щорічно беруть в облогу руїни Колізею і П'яцца Навона, Фонтан Треві і Площу Іспанії. Звиклі до напливу гостей римляни досить гостинні, але водночас дуже патріотичні. "Рома" і "Лаціо" – дві римські команди, пристрасті під час поєдинків між якими вирують неабиякі. Патріотизм тіфозі проявляється в тому, що жителі одного з найбільших європейських мегаполісів вболівають за команду, яка носить ім'я їхнього міста, а мешканці передмість Риму – за клуб, що носить назву їхньої області.
Зачатки угрупувань ультрас з'явились в "Лаціо" на межі 60-70-х років. У 1969 року народився рух "Афісіонадос", 1971-го – "Коммандос Монтеверде Лаціо" і "Ла Кош’єнца делла Лаціо", 1974-го – "Коммандос Аквіле ан Базіліо Таленті", "Віджіланте" і "Ультрас", 1976-го – "Группі Ассоч'яті Б'янкадзуррі", у 1977-му році – "Іглз Суппотерз", у 1979-му – "Вікінг", 1987-го – "Іррідучибілі", 1994-го – "Ветерани", у 2000-му – "Банда Ноантрі". Між групами є певні протиріччя та конкуренція. Так, "Іррідучібілі" виїжджають на матчі виключно потягами, а "Іглз" – автобусами. Перший вихід на світ "Іррідучибілі" відбувся 18 жовтня 1987 року. З того часу вони є найпотужнішим об'єднанням прихильників "Лаціо". На відміну від багатьох фанатських утворень Італії вони єдині. У них немає поділу на маленькі групи, як в багатьох об'єднань фанатів Італії. Цікаво, що під час виїзних поєдинків "Лаціо" часто відбуваються сутички між членами різних груп підтримки цього клубу – "Іррідучибілі" та "Іглз" – унікальний для європейського футболу випадок.
Перемир'я традиційно настає лише під час дербі. В дні цих головних матчів сезону "Іррідучибілі" вивішують банер: "Гра прикрашає уболівальників. Солідарність робить уболівальників сильними". "Іррідучибілі" прославились плакатом, який було присвячено пам'яті серба Аркана (про нього ви можете прочитати в попередньому матеріалі серії "Фанатські війни. Белград"). Крім того, шанувальники "Лаціо" часто зображають символи "Лаціо" і "Роми": Орел – символ "Лаціо" – гордий, самотній, благородний недосяжний володар небес, звідти він все і контролює. Його ворог – Вовк – символ "Роми" – підступний, пересувається виключно в зграї, часто під покровом ночі кидається на свою здобич і нічим не править, окрім крихітного клаптика землі. Як правило, ультрас "Лаціо" є прибічниками правих політичних поглядів, в той час, як їх опоненти тяжіють до лівих. "Б'янкадзурро" – кольори, які ми любимо, "б'янкадзурро" завжди для нас, в Італії, в Європі, в світі, вперед, "Лаціо", перемагай для нас" – заводить багатотисячний хор "Іррідучибілі". "Ми – біло-блакитні, ми біло-блакитні, ми любимо "Лаціо", а "Рому" ненавидимо, ми – біло-блакитні" – вторить їм "Банда Ноантрі". "Блакитний – це колір, футбол – це гра, "Лаціо", ти ніколи не будеш один!" – заводять англійською мовою "Іглз", що культивують англійський стиль підтримки своїх улюбленців.
У 1972 році було засновано угрупування тіфозі "Роми" "Федаїн". Його засновником і першим лідером був Роберто Руллі, що помер на початку 1990-х. На згадку про нього в 1999 році з "Федаїна" навіть виділилась "Брігата Роберто Руллі". У символіці "Федаїна" переважають антилаціалівські настрої, а також зображення арабських терористів. Так, серед членів групи популярний значок, на якому змальований войовничий "федаїніст" в одязі фірми "Лонсдейл", що виганяє із стадіону собаку в шарфі "Лаціо". Напис на значку свідчить: "Лаціале! Геть з Риму!" Запам'ятовується і слоган: "Федаїн" – екшн Тім!" ("команда дії"), так само як і інший, популярніший: "Наша віра – це "Рома!".
Першою значною формою організованого вболівання за "Рому" в столиці Італії стало угрупування тіфозі під назвою "Коммандо Ультра Курва Сюд". Воно з'явилось на світ в 1977 році. Його сформували представники дрібних рухів, що зародились на початку 70-х і нараховували два десятки членів кожне. До таких відносяться "Гверріл'єрі делла Курва Сюд", "Пантере", "Бойз" (заснованики Антоніо Бонджі, Ренато Файтеллою і Фаусто Хозою, що вибрали для своєї команди слоган "Лють жовто-червоних"), "Фосса дей лупі". У 1991 році з "материнського" угрупування відокремилася команда, що отримала назву "Лупі" ("Вовки"). Ці хлопці в своїй символіці всіляко обігрують ненависть до "Лаціо", придумуючи всілякі рими із словами "Лаціо", "ненависть", "вовки". У 1992 році була заснована група "Буку Корпс", в 1994-му від її назви залишилося лише слово "Буку" ("Яма"). Тоді ж з'явилася на світ "Брігата Браветта", що випустила оригінальні червоно-жовті шарфи з такими текстами: "ФК "Брейвленд", "Рома! З тобою ми об’їздимо весь світ!" У іншій партії цих фанатських атрибутів обігравалися кольори улюбленого клубу: "Жовтий, як пиво! Червоний, як вино! Який напій!"
У 1996 році з групи "Лупі" виділилось об'єднання "Оргольо Романо". З самого початку до нього увійшли близько 120 чоловік. Безперечним кумиром цих хлопців був і залишається легендарний футболіст "Роми" Джузеппе Джанніні. У 1999 році була заснована група "Фронті Романо". На фініші сезону 2001/02 колишніми членами команди "Бойз" заснована група "Ультрас Романі". Про серйозність постановки справи в цьому угрупуванні говорить наявність в її складі офіційного фотографа формування Лучано Россі. У 2003 році побачило світло молоде утворення "Джовінецца". У тому ж році заявила про себе група "Брігата де Фалькі". Названа на честь Антоніо де Фальки - молодого вболівальника, загиблого в 1989 році в Мілані в результаті агресії фанатів "Мілана". У останні два роки з'явилися нові угрупування ультрас "Роми". 28 січня 2007 року дебютувала група "Падроні ді каза", трохи пізніше "Рома Норд". Вже в нинішньому сезоні зародився рух "Леджонарі". Крім того, "Рома" знаменита тим, що має безліч дрібних об'єднань уболівальників, а також зарубіжних фан-клубів, які регулярно делегують своїх представників на римське дербі. Особливою активністю виділяються хлопці з Цюріха - "Рома клуб Дзуріго" під керівництвом Саверіо Д'явелло. Група заснована 18 травня 2001 року, і ось вже декілька років її члени подорожують за "Ромою" по всій Європі.
У вболівальників "Роми" на ходу "Маніфест", направлений проти звичаїв сучасного футболу. У ньому багато пунктів, серед яких і такі: заборонити переходів з клубу в клуб протягом одного сезону; заборона обмеження футболістів в прояві радості після забитого голу; нумерація на футболках - з 1-го по 11-ий; на футболках не повинно бути прізвищ футболістів; ліміт на легіонерів; всі матчі одного туру в одному турнірі повинні починатися в один і той же час; повернення старого формату Кубку чемпіонів, абсурдно, що клуб, що ніколи не був чемпіоном у себе на батьківщині, може виграти сучасну Лігу чемпіонів (наприклад, "Парма"); заборона президентові одного клубу бути президентом або головним акціонером іншого, наприклад, президент "Челсі" Роман Абрамович має відношення до московського ЦСКА.
Фанатські війни між тіфозі "Лаціо" і "Роми" вмістили в себе багато трагічних подій. 28 жовтня 1979 року від сигнальної ракети, випущеної з сектора з членами "Командо Ультра Курва Сюд", загинув фанат "Лаціо". Після цього випадку угрупуванню-винуватцю трагедії заборонили вивішувати на стадіонах свої банери. Потім санкції були зняті. На римському дербі ведеться і запекла банерна війна. Приклад творчості "романісті": "Для вас - "Твін Пікс", для нас - слава!" У Італії серіал "Твін Пікс" демонструвався по середах - тих днях, по яких "Рома" грала в Кубку УЄФА, а "Лаціо" був вільний від євро вояжів. "Ми - дійсні римляни!" - запевняє біло-блакитний банер з емблемою "Лаціо". В той же час недавня смерть від рук поліцейських відомого фаната "Лаціо" Габріеле Сандрі об'єднала в ненависті до поліції навіть таких непримиренних ворогів, як "лаціалі" і "романісті". Зміст їх банерів в ті дні був практично ідентичним. Втім, хто б не був першим у банерній війні, дійсним переможцем дербі є той, хто виграє на футбольному полі. Компромісам, як завжди під час цих матчів, на полі місця не буде.
