Зважаючи на рівень суперника киян всі очікували на мляву гру і впевнену перемогу Динамо, і в принципі початок зустрічі, коли Динамо забило, виправдав очікування. Незважаючи на будній день на стадіоні був аншлаг, та й фан-сектори були заповнені відчутно краще ніж на Металісті. В першому таймі суппорт був ніяким, багато хто просто ловив гав чи грівся на сонечку, рвати глотки не хотілось абсолютно.

Перед матчем з Металістом кияни обговорювали лише одну новину - результат жеребкування Ліги Чемпіонів. Хтось обмірковував усі можливі шляхи потрапити до Москви, хтось узгоджував ідеї банерів на матч-відповідь, а хтось просто цікавився де придбати гранати, побільше і подешевше. Звістка про гру зі Спартаком не залишила байдужим нікого.

Ну, по-перше, від імені усіх вболівальників хотілося б подякувати за матч, проведений у п’ятницю! То було так «МЕГАзручно», що словами не передати. Саме тому, мабуть, сектор гостей був заповнений лише відсотків на 75. Хоча зазвичай і яблуку нема де впасти. Щодо загального – гімн, виконаний до початку гри усім стадіоном справив величезне враження! Частіше б так.

За що боролись на те і напоролись, чи як це ще можна назвати? Перший домашній матч Динамо в Києві розпочався, а сектори лишились порожніми, замість звичних 4 чи 5 секторів було близько півтора. Вперше система пропуску на сектори спрацювала, стюарди були на місці і знали що робити, а не били байдики, отже кожен міг потрапити лише в той сектор, в який мав абонемент.

Суперкубок України цього року проходив не в Одесі, але знов у дружньому до фанатів «Шахтаря» місті - Полтаві. І зразу ж стадіон «Ворскла» став для «гірників» фартовим. По-перше «Шахтар» вперше за декілька років зміг вирвати перемогу у киян в серії пенальті, і по-друге — впевнена перемога у візуальному супорті.

Звістка про товариський матч між двома київськими командами була досить несподіваною, але майже всі сприйняли привід повболівати за улюблену команду посеред міжсезоння, та ще й матчі з принциповим суперником на ура. Фанати обох команд до матчу практично не готували ніякого перформансу, ніяких банерів чи текстових написів, ніяких розтяжок, кожен шизів в своє задоволення...

Матч Металіст - Динамо був принциповим для обох суперників, і хоч від киян мало що залежало в перегонах за чемпіонство, вони бились до кінця. А Металіст святкував свою бронзу, стадіон набитий битком, лише на південну трибуну квитки не продавались, перед нею розмістили сцену. На перилах на весь матч висів банер, виготовлений FLU, з написом "Стабильность - признак мастерства!".

Остання домашня гра команди на "Динамо", хороша погода, турнірна мотивація, що ще потрібно для хорошого суппорту? Матч був особливим ще й тим, що головному тренеру Динамо Юрію Павловичу Сьоміну виповнився 61 рік. Про його День народження ще перед початком зустрічі нагадували білі і сині кульки, які висіли на перилах фанатського віража.

Вже із самого ранку по місту блукали фігури у кольорах ДК та ШД. Вцілому, то були кузьмічи, які шукали притулку у дощову погоду, щоб хильнути трохи. Тому майже всі місця під ялинками біля Площі Свободи були зайняті. Люди, які були хоч трохи приближені до ультрас майже не палилися, замотуючи рози на шию. Одним із наслідків подій у Охтирці стали дуже жорсткі умови запису на виїзд у киян...

На матч Закарпаття - Динамо ніхто особливих надій не покладав, лідер прогнозовано взяв 3 очки, хоч і пропустив першим, Закарпаття офіційно оформило путівку в першу лігу. Господарі в знак протесту проти дуже поганої гри команди не вивішували своїх банерів на решітці, лише на одному з сусідніх секторів весь матч провисів банер "Закарпаття вперед!", намальований балонами.

Після подій в Охтирці всі були схиблені на одній думці: "Будуть провокації!". Було прийняте рішення не палити нічого взагалі аж до кінця сезону. Всім, хто був в Охтирці, рекомендовано на матч не іти, або ж не палитись... Тому іноді доводилось зустрічати знайомих людей в темних окулярах, без роз, чи з розами Динамо, а не своїх угрупувань, в яких з-під бейсболки проглядався лейкопластир...

U'27 прийняло рішення проігнорувати календарний матч чемпіонату України з луганською "Зорею". У зв'язку з інциндентами з масовими затриманнями фанатів, що сталися після двох останніх домашніх матчів, а також, безпрецедентними провокаціями правоохоронних органів проти фанатів "Динамо" підчас матчу в Охтирці, ми не можемо гарантувати безпеку відвідувачам 22-го сектору.

Матч в Охтирці закінчився скандалом, і, мабуть, більшим ніж бійка на трибунах в Харкові кілька тижнів тому. Давно вже в нашому чемпіонаті матч не переривався двічі через події на трибунах. Найприкріше те, що журналісти, не знаючи що ж дійсно там сталось і володіючи лише телевізійною картинкою роблять поспішні висновки і гучні заяви.

Матч Динамо - Таврія розпочався досить динамічно і з великою кількістю подій, адже вже на 5-й хвилині кияни вигравали 2:0. На вихід команд господарі підготували невелике модульне шоу на один сектор з літерами D і K і кельтським хрестом посередині. На протилежній трибуні в цей час загорівся чорний армійський дим. Забиті голи як завжди святкувались дуже емоційно...

Саме сьогодні, 9 квітня, виповнюється 2 роки з дня створення київського ультрас-угрупування U'27, з чим їх і вітаємо, адже за цей час вони зробили дуже багато і їх брали собі в приклад багато угрупувань. В кінці минулого року вони покинули такий рідний для себе 8-й сектор і перейшли на протилежну трибуну. На те були причини, вони не хотіли втратити головне, що в них було.

Чергова домашня Динамо з слабким суперником - і черговий провалений початок матчу, знову сектори заповнюються до кінця лише на 5-10-й хвилині зустрічі. Зате розтяжок значно побільшало. Під час оголошення складів був серпантин і напис для опонентів: "За вами сумують переходи!". Спочатку заряди не вдавались і відчувався певний різнобій...

Киян, що пробили Полтаву, було близько 150-180 чоловік (замало як для останніх виїздів цього сезону). Дався в знаки напружений графік матчів і ... переведення годинника. Люди просто проспали, і в 6 ранку в Києві зібралось не так вже й багато бажаючих поїхати на виїзд. З 5 поданих басів 2 відправили назад. Дехто пробивав виїзд на собаках, дехто потягом, а хтось автостопом...

На матч Динамо - Кривбас господарі не готували особливого візуального перформансу, а гості з Кривого Рогу взагалі не приїхали, один хлопець, що розтягнув над сектором розу Кривбасу одразу ж її сховав, відчувши на собі безліч косих поглядів. Упор в цій грі було зроблено на розтяги, знайдено усі забуті двуручники, також намальовано штук 7-8 нових.

Кубковий матч в холодну дощову погоду посеред робочого тижня, та ще й з не дуже цікавим суперником... Така гра не могла зібрати аншлаг на трибунах, але фан-секторів це не стосується, вони на стадіоні в будь-яку погоду. Ініціативна група продовжила розпочату в матчі з запорізьким Металургом ідею відсіву браку на секторах, шляхом перевірки абонементів і перегородження проходу між секторами.

Другий виїзд до дружньої команди вже не міг викликати такого ажіотажу, як гра з Дніпром, проте в самому Львові очікувався аншлаг. Реклама по всьому місту підігрівала інтерес до поєдинку, та погода все ж втрутилась і на стадіоні лишились порожні місця. керівництво Карпат вирішило заробити на приїжджих фанах, і перед матчем всіх відправляли в гостьові каси, де кожен мав купити квиток за 20 грн.

Перша домашня гра для київського Динамо мала викликати ажіотаж на трибунах, але стадіон заповнився лише на три чверті. Фан-сектори дещо незвично були забиті ще за 10-15 хвилин до початку гри. На початку матчу було запущено в повітря серпантин, касові ленти, а після цього запалено 6 білих димів на всю трибуну, виглядало непогано, хоча якби їх було більше - було б ще краще...

Центральний матч туру чекали всі: в Дніпропетровську квитки на трибуни розкупили задовго до появи реклами матчу в місті, кияни в свою чергу, дізнавшись, що фан-клуб виділяє всього 3-4 автобуси розкупили всі квитки на  потяги до Дніпропетровська ще тижні за 2 до матчу. Виникали певні побоювання, що кияни не заповнять 2 виділені сектори, але вони не справдились...

Кубок Першого каналу є здебільшого товариським турніром, хоча рубка в фіналі показала, що це далеко не так, а отже і завдання у кожної з команд-учасниць на цей турнір різні. І якщо Динамо і Шахтар заявляли про націленість на головний приз, то інші команди розглядали турнір більше як підготовку до сезону. Відповідно і для фанів важливість турніру була різною, тому одні приїхали, а інші - ні...

В цьому році було предостатньо і позитиву, і негативу, невиправданих надій та епізодичних злетів. Такою і залишиться в нашій пам’яті  друга половина 2007 року – дуже суперечливою в плані оцінки, але все ж таки із помітним прогресом у шизі та підготовці перфомансу. Наступний рік покаже, як складуться надалі відносини з фан-клубом, чи зменшиться кількість скаму на секторах, чи повернеться на трибуни "Беркут".

Протест проти гри команди серед ультрас назрівав досить давно, але після програшу Таврії терпіти вже було неможливо. Тому на цей матч у кожного була своя думка як цей протест мав виглядати: одні доводили, що матч треба проігнорувати, інші - що стояти мовчки весь перший тайм, треті - що команду в такий скрутний час не можна лишати без підтримки. Кожен так і лишився при своїй думці...