24 листопада 2021
Найбільша увага на минулому тижні була прикута до матчу Збірної у Зенеці, де вирішувалося, чи вийде українська команда з групи. Одразу два сектори гнали команду до перемоги у такому важливому матчі. Стосовно чемпіонатів, які поступово рухаються до міжсезоння, то тут важко виділити якийсь з ультрас-колективів, адже чимось особливим жоден з них не запам’ятався. Але це не означає, що хтось просиджував штани без діла та не підтримував свої клуби. Докладніше про все можна дізнатися за посиланням.
16 листопада 2021
Серед тижня українські вболівальники з різних куточків країни поїхали до Одеси, аби підтримати українську збірну у товариському матчі. А вже вихідними, переживали баталії у нижчих лігах. На минулому вікенді важко когось виділити з ультрас колективів, хіба що житомиряни відзначилися піро. Зате, можна зазначити низьку відвідуваність на трибунах, яка скоріше за все, пов’язана з карантинними заборонами та новими правилами. Більше подробиць у невеличкому дайджесті новин.
19 листопада 2019
Прем’єр-ліга пішла на невеличку перерву викликану матчами Збірної України, але нудно без представників вищого дивізіону точно не було. Запоріжжя вперше приймало матч національної Збірної. Майже кожний двіж чимось відзначився на своїх матчах. Найяскравіший перф підготували фанати вінницької Ниви. Також, не менш яскраво шизіли фанати Металіста, Авангарда та Металурга, вони відзначилися смачною порцією піро. Більше подробиць у щотижневому звіті від нашого ультрас-порталу.
Найбільша увага на минулому тижні була прикута до гри Збірної України у Харкові та Києві. Тернополяни прийшли на черговий матч чемпіонату у «робі», таким чином протестуючи проти матчів, які ставлять на робочий час. Краматорський колектив YGC відсвяткував 3-тю річницю з дня заснування. Житомиряни забили стадіон під зав’язку на дербі між Поліссям та Нивою. Яскраву шизу на останній домашці влаштували ультрас Поділля. Більше подробиць у добірці новин за тиждень від нашого ультрас-порталу.
Прем’єр-ліга зробила паузу, викликану матчами Збірної, але баталії у інших лігах набрали обертів. Так, за минулий тиждень у Першій та Другій лігах відграли по два тури. Одесити у Миколаєві мали сутички з правоохоронцями. Запорізький Металург перервав безвиграшну серію матчем у Черкасах. Полісся нарешті повернулося у рідне місто, де в першому ж матчі зібрало аншлаг. Варто також відзначити палку підтримку Збірної у Вільнюсі. Більше деталей можна дізнатися у звіті на нашому сайті.
На наступний день, після національної дружини, молодіжна команда приймала своїх однолітків з Нідерландів. Команда хоч була і в підсиленому складі, але втримати перемогу, нажаль, не спромоглась. Після ігор дорослих збірних до складу долучились пятеро гравців: Лук’янчук, Лунін, Бесєдін, Зінченко та Коваленко. Останній, з пенальті, відкрив рахунок у зустрічі в першому таймі...
Учора на Київ чекав найбільш відповідальний поєдинок в цьому відбірковому циклі: збірна України з підопічними новопризначеного Златко Даліча мала з’язсувати, хто більш заслуговує на другу сходинку в групі, а відтак і на подальшу участь в плей-офф. Хорвати майже повністю заповнили гостьову квоту, банерна лінія виразністю та широкою географією міст не відзначалась, контингент на гостьовому - мішаний...
Після переможної домашньої зустрічі з білорусами нашу національну збірну чекав надважливий поєдинок у Словаччині з місцевою збірною. Ця гра практично вирішувала питання прямого виходу на Чемпіонат Європи. В день матчу окремі групи українців почали прибувати різними шляхами до невеликого містечка Жиліна, що на півночі Словаччини.
Напередодні матчу кваліфікаційного раунду чемпіонату Європи 2016 року між національними збірними України і Білорусі ультрас обох команд влаштували кілька заходів, що символізували єднання двох дружніх народів. Атмосфера свята була неминучою, зважаючи на те, як приймали українців в Борисові, і на те, що матч проходив у Львові, де до національної збірної завжди особливе ставлення.
Черговий матч збірної викликав ажіотаж серед місцевих. Цілий день по місту можна було спостерігати групи людей людей на кольорах і туристів. Після фіналу КУ були вжиті заходи безпеки. Перед входом побільшало міліціонерів, шмонали теж дуже довго, на сектор можна було зайти тільки при пред’явленні квитка (хоча, може то кияни відвикли від такого).
Товариський матч у Києві не викликав великого ажіотажу. Фанати Динамо досить пасивно ставляться до ігор збірної вже пару років, і спроби розворушити двіж у вересні якихось кардинальних результатів не дали. Тому цього вечора на фанатських секторах була присутня збірна солянка самих різних фанатських рухів, багато людей зі Сходу України...
Матч у Люксембурзі був такою собі родзинкою в календарі ігор збірної поточного відбірного циклу, тому підтримка України в цій маленькій країні вийшла досить потужною. Фанати збірної збирались на Плацдармі (самий центр міста), аби о 16-00 маршем вирушити до стадіону. Чесно кажучи, перше враження від контингенту на площі було песимістичне стосовно трибуни цього вечора, бо зібралась лише сама діаспора...
Як завжди, величезний ажіотаж викликав у Львові та околицях матч збірної. І те, що стадіон буде заповнений, було зрозуміло ще задовго до початку. Величезний затор на вулиці, яка веде до стадіону, і море людей в Ашані, оскільки це єдине місце, де можна провести час перед матчем. Львів досить високо підняв планку підтримки збірної, і всі звикли очікувати тут високого рівня автоматично.
Виїзд на матч другого туру відбіркового циклу до Євро-2016 до Борисову став по-своєму незабутнім ще задовго до початку гри. Білоруські митники не захотіли пропускати через кордон багатьох українських ультрас, деяким взагалі ставили у паспорт відмітку про заборону в’їжджати на територію Білорусі. Більшості фанатів причину заборони не пояснили, хоча деяким так і казали: "Звертайтесь до посольства Російської Федерації"...
В цей вечір стадіон Динамо таки зібрав повні трибуни, але навряд це було б можливим, якби всі присутні заплатили повну вартість квитка. Не було б і такої ганьби на фанатських секторах, де всі займались чим завгодно, але не підтримкою національної збірної. Відчуття вседозволеності і безкарності підбурювало деякі голови на такі вчинки, які в наш час ні на яку голову не налазять.
Досить дивним виглядало рішення ФФУ провести товариський матч в з Чилі саме в Києві, оскільки якого б рівня не був матч - це головна команда країни, тому повинен бути повний стадіон. Ще дивніше виглядала цінова політика "від 50 грн", оскільки це відштовхнуло багатьох футбольних вболівальників від походу на стадіон цього вечора. В день матчу пройшов Марш проти сучасного футболу, організований ВО Свобода.
Виїзд на товариську зустріч до сусідньої Польщі залишив багато вражень для більшості українців, адже практично всі намагались поєднати матч в Лодзі з туристичною програмою. Краків, Вроцлав, Дрезден, Прага - кожен орієнтувався на свої фінансові можливості і наявність вільного часу. Львів’яни ж вирішили поєднати гру збірних з участю в фанатському турнірі в Острові Вєлькопольському.
Незважаючи на те, що перед грою делегати ФФУ попросили зняти вишку для споукмена, а крім того Донбас-арена завжди славилась суворими правилами проходу на стадіон, матч збірної проти віце-чемпіонів світу пройшов досить таки успішно. Цього разу обшукували лише стюарди (акаби мабуть зустрічають тільки гостей), тому шмон був поверхневий...
Гості з усієї України почали зїжджатись до Львова ще в п'ятницю вранці, а вже в суботу вся центральна частина міста кишіла фанатами з різних міст. Літні майданчики, завішані прапорами і банерами, люди в вишиванках, і прапори, прапори, прапори - червоно-чорні, жовто-блакитні, синьо-жовті. Запоріжці і Харківяни, Одесити і Львів'яни, Волиняки і Тернополяни - все в одному флаконі!
Як би це комусь не подобалось, але наставник Металіста таки став рульовим Збірної країни і цілком логічно, що перший матч під його керівництвом пройшов саме у Харкові. Оскільки матч носив товариський характер і відбувалося дійство в будній день, то особливого ажіотажу з квитками не очікувалося. Так само як і приїзду значних груп ультри з усієї України.
Найважливіший матч збірної за останні роки. Запам'ятається він в першу чергу невиразною грою національної команди, млявою підтримкою і епопеєю з квитками. 200 грн. - а такою була мінімальна ціна за квиток на донецьку арену - виявилась непідйомним тягарем навіть для багатьох найпалкіших вболівальників, стадіон заповнився лише на 60%
Це був, мабуть, один с найкращих матчів збірної України за всю її історію. Це точно була найкраща шиза на збірній у цьому відбірковому циклі. Це був день українців, це був день збірної, це було те, заради чого сотні фанатів з'їхалися с усієї країни. Ще за день-два до матчу у місті можна було побачити групи як приїжджих українців, так і англійців, які тут і там розгулювали по центру міста.
Виїзд до Білорусі - мабуть, найпростіший з усіх можливих виїздів в контексті збірної України, тому і інтерес до цього матчу підігрівався задовго до красивої цифри 09.09.09. Враховуючи турнірне положення і просто необхідність перемоги, кількість бажаючих поїхати збільшувалась з кожною миттю, благо доїхати не за дорого було абсолютно не проблемно.
Дива не сталось, і напередодні матчу з "Рубіном" служба безпеки стадіону вирішила показати всім хто хазяїн на стадіоні "Динамо". Як і раніше шмон на вході на сектори був лише на трибуні під табло, всі інші заходили без перешкод. Крім того хамуваті стюарди повністю перекрили проходи між секторами, а коли людина намагалась пройти з одного сектора на інший і аргументи "Туда нельзя!" на неї не діяли...
Черговий раз активність фанів показує, що матчі національної збірної потрібно проводити не в столиці, в регіони зможуть забезпечити значно кращу підтримку команді. Кияни очікувано пасивно поставились до гри жовто-синіх. Сектор зібрався, але склад цього сектору був далеким від ідеального, що вплинуло як на звук так і на візуальну складову.